Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

1 БЕРЕЗНЯ

 

1946, 1 березня – загинув командир куреня «Підкарпатський» Павло Вацик (псевдо «Прут»).

 

Павло Вацик (1917-1946) народився в селі Заріччя на Івано-Франківщині. Працював теслею. Пройшов військову службу у польській армії.

 

За деякими свідченнями, учасник похідних груп ОУН (1941-1942), один із керівників ОУН(м) у Криму. За іншими даними – активно організовував українську адміністрацію й міліцію в рідному краї, служив у допомоговій поліції (1942-1943).

 

В УПА – чотовий сотні «Різуна», очолював сотню «Змії» (1944), із січня 1945-го – командир куреня «Підкарпатський».

 

Як згадував Григорій Костюк: «Був жонатий і мав маленьку донечку… Вийшов він зі школи Василя Андрусика й тому був до деякої міри неначе в тіні свого командира. Проте, коли він діяв самостійно, показав себе знаменитим партизанським командиром, що вмів лявірувати між ворожими силами, підбирати вигідні місця для постоїв, уникати затяжних боїв, як теж умів організувати несподівані наскоки й засідки на ворога… Ті, хто був ближче нього, оповідали, що він дуже переживав і довго тужив за поляглими вояками, особливо за тими, що відзначалися бойовими подвигами. Стрілецтво ставилося до нього з повним довір’ям, бо знали його вже довго, як успішного бойового командира».

 

Курінь Павла Вацика брав участь у рейдах на теренах Дрогобиччини, Лемківщини, Словаччини й Закарпаття, взимку 1945-1946 років постійно вступав у бої та сутички з енкаведистами. 12 лютого 1946-го відбив напад двох батальйонів НКВД, знищивши 36 військових та ще 13 поранивши.

 

Загинув 1 березня 1946-го в сутичці з загоном НКВД між селами Рибне та Пациків на Івано-Франківщині. Посмертно удостоєний звання майора та нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги 1-го класу.

 

Фото: zarichchya.org.ua

 

 

1943 рік

 

У селі Олександрія на Рівненщині повстанці вбили німецького коменданта охорони залізничного мосту.

 

 

1945 рік

 

У бою з опергрупою НКВД у селі Кальна на Станіславщині загинув ройовий Іван Придиба – «Двигун». Ще один повстанець пораненим потрапив у полон і був по-звірячому закатований.

 

Командир боївки СБ (Служби безпеки ОУН) загинув у зіткненні з загоном НКВД у селі Румно на Львівщині.

 

 

1946 рік

 

Під час зіткнення з загоном МВД у Великомостівському районі на Львівщині захоплений у полон редактор журналу УПА «Стрілецькі вісті» Василь Годованський.

 

У зіткненнях із загонами МВД у селах Вулька Мазовецька, Лучківці та Черчик на Львівщині загинули троє повстанців.

 

Під час облави в селі Попівці на Львівщині кілька повстанців потрапили в полон, але змогли вбити конвоїра і без втрат відступити.

 

 

1947 рік

 

У зіткненні з опергрупою МГБ та внутрішніх військ у селі Тамановичі на Дрогобиччині загинули станичний «Олег» та ще двоє підпільників, двоє дівчат потрапили в полон.

 

Двоє повстанців нарвалися на засідку загону МВД у селі Мшаниця на Тернопільщині. Один загинув, інший знищив 1 військового, ще одного поранив та зумів прорватися.

 

У бою з загоном МВД у селі Покропівна на Тернопільщині загинув оргреферент надрайонного проводу ОУН Ярослав Буяр.

 

 

1948 рік

 

У селі Рудники на Львівщині повстанці знищили двох військових МВД.

 

Пошукова група МВД захопила криївку в селі Бишев на Львівщині. Троє підпільників майже чотири години відстрілювалися, знищивши двох і поранивши трьох військових. Двоє повстанців загинули в бою, третій застрелився.

 

У селі Буховичі на Дрогобиччині повстанці знищили бійця винищувального загону.

 

Під час зіткнення з загоном МВД у селі Сушиця Рикова на Дрогобиччині загинули 5 повстанців, серед них – районний референт пропаганди «Косак» та командир боївки СБ «Чорнота».

 

 

1949 рік

 

Пошукові групи МВД захопили криївки в селі Туринка на Тернопільщині (всі оточені повстанці застрелились) та біля села Ісаївці на Дрогобиччині (загинув надрайонний провідник Дмитро Кмит – «Зов»).

 

У селі П’ятигори на Рівненщині повстанці знищили начальника райвідділу МВД та дільничного міліції, захопили автомат, гвинтівку, пістолет.

 

Під час зіткнення з опергрупою МВД у селі Великі Глібовичі на Львівщині підпільники знищили військового, але втратили двох вбитими.

 

У селі Андріївка на Львівщині повстанці роззброїли двох бійців винищувального батальйону та спалили колгоспну скирту.

 

9 повстанців (зокрема господарчий надрайонного проводу Теодор Муйла – «Вуйко») загинули, прийнявши бій із загоном МВД у селі Недільня на Дрогобиччині.

 

 

1951 рік

 

У сутичці з загоном МВД у селі Рівня на Станіславщині загинув районний референт СБ Дмитро Петрів – «Остап».