|
Майдан: усна історія
«Майдан: усна історія» - проект Українського інституту національної пам’яті з метою зібрати відео та аудіосвідчення активістів Євромайдану про події зими 2013-2014 років. Для того, щоб зафіксувати суб’єктивний досвід громадян, співробітники УІНП беруть глибинні інтерв’ю в активістів із різних середовищ Євромайдану та записують їх на аудіо та відеотехніку.
Ці записи стануть основою для Архіву Майдану та служитимуть джерельною базою для істориків, режисерів-документалістів, соціологів, психологів та ін. У майбутньому матеріали будуть доступні для широкого загалу, а також будуть використані в експозиції Музею Свободи / Музею Майдану.
Уже записано кілька сотень аудіо- та відеоінтерв'ю з учасниками Євромайдану. Це – люди з різних середовищ, різного віку, професій, з різних регіонів України, які розповідають про свою участь на Майдані та про ключові події, які відбувалися тієї зими.
У рамках проекту «Майдан: усна історія» УІНП співпрацює з громадською організацією «Фонд збереження історії Майдану» та активістами, які збирають свідчення про події зими 2013-2014 рр.
Уривки із записів можна переглянути на Youtube каналі Українського інституту національної пам'яті.
Для того, щоб залишити свої спогади про Революцію Гідності, потрібно зателефонувати (044) 253-15-63 і домовитись про інтерв'ю.
Уривок із інтерв'ю з Блаженнішим Любомиром Гузаром:
Інтерв'ю повністю: "Майдан: усна історія". Розмова з Любомиром Гузаром
Уривок із інтерв'ю з Мирославом Поповичем: Інтерв'ю повністю: "Майдан: усна історія". Розмова з Мирославом Поповичем.
"Майдан: усна історія". Про події на Грушевського
Я йшов у такому запалі і опинився спереду, біля одного з автобусів, що був на Грушевського. Ми почали кидати каміння, бруківку, бо іншої зброї не було. Вони в нас стріляли, а ми мусили чимось відкидати їх. Хлопці почали підносити коктейлі. Нам знизу було дуже важко кидати.
Пригадую, ми втрьох стояли біля автобуса. Хтось із "беркутівців" кинув на нас бруківку, мені потрапило в голову.
Я чергувала на гарячій лінії в Михайлівському соборі в Трапезній, у мене три телефони, мільйон дзвінків. Тут підходить хтось, кладе мені коробочку, а в ній ще три телефони. Каже: "Будете відповідати". Потім принесли ще один телефон. "Це телефони хлопчиків, які загинули", – каже чоловік.
– Господи, а чого я?
– Ви знайдете правильні слова, ви старша.
|