1943, 10 березня – в бою з німцями в селі Оржів на Рівненщині загинув Сергій Качинський (псевдо: «Остап», «Щупак»), організатор перших відділів УПА на Поліссі.

Народився в 1912-му (за іншими даними – в 1917-му) в селі Піддубці на Волині. Член ОУН із 1931-го. Служив у польській армії. З 1939-го – у підпіллі. Член Штабу навчального полку ОУН(б) імені Холодного Яру (1941). Окружний провідник ОУН (1941), військовий референт Рівненського обласного проводу ОУН (1941-1943). Очолював першу школу старшин в Рівному.

У жовтні 1942-го організував перші збройні загони на Волині. Як зазначає Іван Патриляк, Сергій Качинський «у своїй роботі спирався на військові референтури територіальних округ організації, діяльність яких координував військовий референт на Волині та Поліссі Василь Івахів (Сом). На початку лютого 1943-го тут було створено Крайовий військовий штаб (КВШ), який із весни розгорнув поступове будівництво майбутньої УПА на засадах, що дуже нагадували структуру регулярної армії».

Пізно ввечері 10 березня 1943 року сотня УПА Сергія Качинського – «Остапа» провела успішний наступ на укріплені позиції німців в Оржеві на Рівненщині, де розташовувалися німецькі військові склади. Знищено й поранено 60 німців, здобуто значну кількість зброї й амуніції. «Остап» безпосередньо керував нападом і йшов в атаку попереду своїх бійців. Загинув від німецької кулі разом зі ще трьома своїми бійцями.

Посмертно нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги 1-го класу.

Фото: volynpost.com

1944 рік

У бою з загоном прикордонних військ на Витковицьких хуторах повстанці знищили 1 військового, шістьох узято в полон.

У селі Ферлеїв на Станіславщині сотня «Сіроманці» УПА-Захід атакувала німецький загін, що проводив облаву. Німці розбіглися, знищено вантажний автомобіль, населенню повернуто реквізовану худобу.

1945 рік

У сутичці з загоном НКВД біля села Глинне на Дрогобиччині загинули двоє підпільників, захоплений у полон важко поранений командир боївки УПА Євген Пецюх – «Ліщина».

Біля села Боратин на Львівщині повстанці влаштували засідку на радянських активістів. Знищені уповноважений райвідділу НКВД, начальник і три бійці винищувального батальйону. Захоплено 5 одиниць зброї.

Під час зіткнення з опергрупою НКВД у лісовому масиві в Підбузькому районі на Дрогобиччині загинули обласний провідник «Курт», командир сотні УПА-Захід Михайло Фрижер – «Нечай» і зв’язковий.

У селі Стара Гута на Рівненщині повстанці викрали з лікарні поранену підпільницю і знищили бійця винищувального батальйону.

1946 рік

Сотня «Імені Колодзінського» УПА-Захід відбила напад загону НКВД біля села Лісова Слобідка на Станіславщині. Знищено 3 військових.

Внаслідок засідки загону НКВД біля села Кульчиці на Дрогобиччині загинули дві санітарки ОУН, зокрема Ярослава Білинська – «Марійка».

Ярослава Білинська – «Марійка» (1924-1946) – народилася в селі Гординя на Львівщині. У Самборі закінчила українську гімназію і навчалася в учительській семінарії. Член ОУН з 1942-го. Пройшла медичну і бойову підготовку. Повітовий провідник жіночої сітки ОУН у Самбірському районі. З 1945-го працювала в підпільному шпиталі.

У сутичках із загонами НКВД у селах Зашковичі та Ястшем на Львівщині загинули референт надрайонної боївки СБ Федір Вишинський – «Нечай» і ще один підпільник.

Під час облави загону НКВД у селі Дички на Львівщині загинула Ганна Липова – «Тамара». Її захопили в полон, але під час допиту встигла схопити необачно залишену ворогами гранату. Разом із нею загинув слідчий, кілька військових отримали поранення.

Ганна Липова – «Тамара» (1918-1946) – народилася в селі Нові Стрілища на Львівщині. Активний член «Просвіти» та «Союзу українок», організовувала дитячі садки. З початком більшовицької окупації краю вступила в ОУН. Керівник відділення Червоного Хреста в Рогатинському районі (1944-1946).

Посмертно відзначена Бронзовим хрестом заслуги, а в 1950-му – Срібним хрестом заслуги. Одна із чотирьох жінок, нагороджених двома орденами УПА. В рідному селі на її честь встановлено пам’ятник (1996).

Із подання на відзначення (1950): «Відзначалася надзвичайною працьовитістю та відданістю для справи визволення українського народу. В час посиленого натиску большевиків на український визвольно-революційний рух св.п. Тамара являлася фактичним керівником районового проводу ОУН. Крім того, св.п. Тамара відзначалася боєвістю та надзвичайною відвагою. Брала участь у кількох наступальних операціях відділів УПА як стрілець».

1947 рік

У селі Рудники на Дрогобиччині підпільники знищили військового полку внутрішніх військ.

Пошукова група МВД захопила криївку в селі Острів на Тернопільщині. Вчинивши збройний опір, один повстанець застрелився, інший підірвався гранатою.

У селах Басівка і Годовиця на Львівщині повстанці атакували дільниці винищувальних батальйонів. Знищений секретар комсомольської організації, захоплено 26 гвинтівок.

1949 рік

У сутичці з загоном МВД на горі Дровнич на Станіславщині загинули троє повстанців.

Пошукова група МВД захопила криївку біля села Нагірянка на Тернопільщині. Загинуло подружжя підпільників.

1951 рік

Під час зіткнення з загоном МВД у селі Новошин на Дрогобиччині загинув охоронець надрайонного проводу ОУН.