1914, 10 лютого – в селі Верхнє Синьовидне на Львівщині народився Костянтин Цмоць (псевдо «Модест», «Град», «Стрілець», «Юра»), окружний провідник ОУН Стрийщини (1939-1941).

Навчався в Стрийській гімназії, був членом «Пласту». Член ОУН з 1932-го. За підпільну роботу засуджений поляками на 5 років.

У 1939-1941 роках окружний провідник ОУН Стрийщини, працівник референтури СБ крайового проводу ОУН у Галичині (1942-1944). Цмоця двічі заарештовувало НКВС і двічі він втікав із тюрем Стрия та Дрогобича.

Кость Цмоць із сім’єю. Фото: bandera.lviv.ua

Командир особливої групи СБ Р-33. Відзначився при проведенні операції із визволення з німецької в’язниці у Львові Дмитра Грицая і Ярослава Старуха (вересень 1943-го).

«Цмоць просто одягнув німецьку форму і прийшов із супроводом, щоб викрасти провідників із в’язниці. Оскільки він дуже добре володів німецькою, то цю акцію він провів спокійно, без жодного пострілу», – пояснює в інтерв’ю «Львівським новинам» історик Ярослав Сватко.

Подібним чином вдалося визволити з тюрми в Дрогобичі Олексу Гасина в 1943-му. Про дивовижну холоднокровність та витримку Костянтина Цмоця ходили легенди, його називали природженим конспіратором.

Відповідав за безпеку підпільної радіостанції «Вільна Україна», закодованої як «Афродіта» (1943-1944).

У 1944-му одержав наказ виїхати на Захід, однак залишився в Україні. Відправив лише дружину Марію Білас із сином.

Героїчно загинув 22 грудня 1944-го, коли його група з 9 чоловік, яка йшла на зустріч із Романом Шухевичем, у лісі натрапила на облаву загону НКВС чисельністю до 300 військових.

Похований у братській могилі на кладовищі села Юшківка на Львівщині.

Кость Цмоць із дружиною Марійкою Білас. Із фейсбук-сторінки Володимира Мороза

1944 рік

У селі Коловерть на Рівненщині повстанці знищили заступника голови сільради Василя Веремка, залишивши записку наступного змісту: «Увага! Таке покарання спіткає кожного вислужника, донощика і агента НКВС, який своєю підлою роботою буде шкодити українській націоналістичній революції. Ревтрибунал відділу УПА капітан Урбаненко».

Під час нападу боївки ОУН на лікарню в райцентрі Ходорів на Львівщині викрадений поранений німцями Антон Хомусяк, знищений німецький лейтенант.

1945 рік

При зіткненні з опергрупою НКВС у селі Сприня на Дрогобиччині загинув у криївці обласний провідник ОУН Дрогобиччини «Андрій».

На Дрогобиччині під час відправки населення у райцентр для висилки до Сибіру підпільники у селі Бабин знищили трьох радянських активістів та ще трьох поранили, а в селі Галівка знищили бійця винищувального батальйону.

1946 рік

ОУН і УПА провели антивиборчі акції в ряді районів Львівської та Станіславської областей. Чота куреня УПА-Захід «Дзвони» (командир Володимир Чав’як–«Чорнота») напала на гарнізон НКВС у селі Посіч на Станіславщині. Знищено 4 і поранено 2 енкавеесівців.

Напад чоти сотні «Рисі» (командир Матій Семак–«Гонта») на гарнізон НКВС у селі Петранка переріс у півгодинний бій. Втрати ворога – 1 убитий, 2 поранених.

1948 рік

На Дрогобиччині пошукові групи прикордонних військ та МВС напали на боївки ОУН у селах Грушатичі (двоє загиблих, у тому числі районний референт СБ-Добромиль Дмитро Мусієвський–«Білий», один підпільник зумів прорватися) та Чижки (двоє застрелились, один прорвався). В обох випадках поранено одного нападника.

У селі Рахів на Станіславщині повстанці знищили радянського активіста.

1949 рік

Засідка повстанців на загін обласного МВС у Чорному лісі поблизу села Кідар на Станіславщині, знищені лейтенант і сержант.

У сутичці з загоном МВС у селі Бандрів на Дрогобиччині загинув районний провідник ОУН-Нижні Устрики Михайло Пизняк–«Бойко».

1950 рік

Під час зіткнення з загоном МВС у селі Головецьке на Дрогобиччині загинув станичний ОУН-Плаве Василь Циб–«Рябий».

1951 рік

Пошукова група внутрішніх військ захопила криївку в лісі Жовтневого району на Станіславщині. Загинули 5 повстанців, серед них райреферент пропаганди надрайонного проводу ОУН-Тлумач Василь Шандига–«Чайка». Двоє захоплені важкопораненими. Вилучена типографія окружного проводу ОУН-Станіслав та 5 тисяч примірників націоналістичної літератури для східної України.

1953 рік

При зіткненні з загоном МДБ в одному з сіл Бібрського району на Львівщині загинув районний провідник ОУН-Бібрка Федір Кононович–«Павло».