1737, 10 серпня – у Глухові на Чернігівщині народився Антон Лосенко, портретист, творець «історичної школи» у малярстві в Російській імперії, академік петербурзької Академії мистецтв.

Портрет Антона Лосенко, виконаний невідомим художником. До початку ХХ ст. цей твір вважався автопортретом. Фото: pantheon.at.ua

Мав гарний слух та голос і навчався у глухівській співацькій школі. Випускники цієї школи потрапляли до хорів, а найобдарованіших відправляли до придворної співочої капели. Так Лосенко потрапив до Петербурга, де до 16-ти річного віку співав при дворі. Він познайомився з Олексієм Розумом.

Коли його голос через вікові особливості почав зазнавати змін, Антона Лосенка відправили вчитися малярству. Опановував він мистецтво живопису у петербурзькій Академії мистецтв, вдосконалював свої вміння у Парижі.

А.Лосенко. Прощання Гектора з Андромахою. Полотно. 1773. Незавершена.

 Фото: biblioiskusstwo.blogspot.com

Свої перші картини підписував «Лосенко з України». Створив перший в Російській імперії підручник з художньої анатомії.

Помер 1773-го, у 36 років. Похований у Санкт-Петербурзі.

1907, 10 серпня – у Нальчику (Росія) померла Марко Вовчок (справжнє ім’я Марія Олександрівна Вілінська), українська письменниця, перекладачка.

Марко Вовчок (1833-1907). Фото: www.ukrlib.com.ua.

Народилася 22 грудня 1833-го в маєтку Єкатерининське Орловської губернії (сучасна Липецька область Росії)  в збіднілій сім’ї. Хоча її мати походила з княжого роду Радзівілів, а батько мав білоруське коріння.

В салоні тітки К. Мордвінової в Орлі познайомилася з майбутнім чоловіком Опанасом Маркевичем, який відбував заслання за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства. Протягом 1851-1858 років родина мешкала у Чернігові, Києві, Немирові, завдяки чому Олександра досконало вивчила життя, культуру та мову українського народу.

«Та хіба це не диво, щоб росіянка перетворилася в українку, та такі повісті видала, що тобі, мій друже, довелося би впору!» – писав Пантелеймон Куліш у листі до Тараса Шевченка.

У своїх творах майстерно зображувала трагічну долю жінки-кріпачки. Основоположниця дитячої української прози. Творила під псевдонімом «Марко Вовчок». За однією з версій, псевдонім вигадав Пантелеймон Куліш, що у такий спосіб поєднав прізвище чоловіка Марії з її «вовчкуватістю» у спілкуванні (була мовчазна і мало говорила).

При цьому мала величезний успіх у чоловіків. Небезпідставно пліткували про її романи з Пантелеймоном Кулішем, Іваном Тургенєвим, Миколою Добролюбовим, Олександром Пассеком, Дмитром Писарєвим.  

Марко Вовчок (1833-1907). Фото: www.ukrlitzno.com.ua.

Знала більше десяти мов. Переклала багато творів із французької, німецької, англійської, польської, зокрема – 15 романів Жюль Верна. А повість «Маруся» стала улюбленою дитячою книжкою у Франції і видавалася 20 разів.

Вдруге вийшла заміж за Михайла Лобача-Жученка. Перед смертю попросила чоловіка: «Якщо не судиться мені лежати поряд із Шевченком, поховай мене під грушею у нашому саду».

Підготували Наталя Слобожаніна та  Сергій Горобець.