Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

12 ЛЮТОГО

 

1945, 12 лютого – загинув командир УПА-Північ, полковник Дмитро-Роман Клячківський (псевдо «Клим Савур», «Охрім», «Панас Мосур», «Блонд»).

 

Народився 4 листопада 1911-го в місті Збаражі на Тернопільщині. Закінчив українську Станіславську гімназію (1932) і торгові курси у Львові (1933). Навчався на юридичному факультеті Львівського університету. Політв’язень польських тюрем (1937, невдовзі звільнений через відсутність доказів антиурядової діяльності) та більшовицьких в’язниць (1940-1941). Радянським режимом засуджений до страти, яку після подання апеляції замінили на 10 років ув’язнення. В липні 1941-го втік із тюрми в Бердичеві.

 

Очолив Крайовий провід ОУН(б) на північно-західних українських землях (Волинь і Полісся). Один із організаторів і перших командирів УПА (травень-листопад 1943-го). У січні 1944-го очолив УПА-Північ. Член Головного військового штабу УПА.

 

«Сам він був вище середнього зросту, русявий, із подовгастим обличчям… Увесь час був він серйозним, навіть дуже. Усміхненим я його майже не бачив, а щоб сміявся, то такого при мені ніколи не було. Залишився він у моїй пам’яті як дуже серйозний і суворий керівник, вимогливий, але дуже точний і справедливий…», – писав у спогадах Василь Левкович–«Вороний».

 

Польські дослідники приписують Дмитру Клячківському таємний наказ про винищення поляків на Волині, який насправді є фальшивкою радянських спецслужб. Також радянська пропаганда поширювала міф про нібито системну співпрацю Дмитра Клячківського з вермахтом у боротьбі проти Червоної армії.

 

Чекісти давно полювали на Дмитра Клячківського. Його особу вони ідентифікували ще влітку 1944-го, мали його фото та встановили коло близьких родичів. Однак, довго не могли вийти на слід «Клима Савура». Його місце перебування з’ясували лише захопивши Юрія Стельмащука–«Рудого».

 

Фото: historianamapie.org.ua. На світлині вище – фрагмент пам'ятника Дмитру Клячківському, який встановлений у його рідному Збаражі в 1995 році. Джерело: volyn.rivne.com

 

Командир УПА-Північ загинув 12 лютого 1945-го разом із двома охоронцями у перестрілці з підрозділами НКВС біля Оржівських хуторів на Рівненщині.

 

Посмертно нагороджений Золотим хрестом заслуги.

 

 

1945 рік

 

У бою поблизу села Двірці на Львівщині сотня УПА-Захід «Галайда-1» (командир Василь Василяшко–«Перемога») протягом дня знищила 13 військових прикордонних військ і 12 бійців винищувального батальйону. Втрати повстанців – 5 чоловік.

 

У зіткненні з загоном НКВС в селі Перегноїв на Львівщині загинув підрайонний провідник ОУН Іван Сеньків–«Мирон».

 

Районна боївка ОУН-Тур’я у зіткненні з опергрупою НКВС у селі Моковичі на Волині знищила 5 військових, захопила два автомати і три гвинтівки.

 

 

1946 рік

 

Напад 2 батальйонів НКВС на табір куреня УПА-Захід «Підкарпатський» (командир Павло Вацик–«Прут»). Внаслідок двогодинного бою загинули 36 енкавеесівців (13 поранено) і 8 повстанців (3 поранено). Підпільники відступили в ліс.

 

Чота куреня УПА-Захід «Смертоносці» (командир Данило Рудак–«Чорний») у бою із загоном НКВС біля сіл Горохолін і Грабовець знищила 7 військових, 8 зазнали поранень.

 

Оборонні бої повстанців із загонами НКВС на Львівщині. Біля сіл Гаї Старобрідські та Дітківці загинули 6 підпільників (серед них – командир боївки Йосип Кушпета–«Лисько», кущова провідниця жіночої сітки ОУН Євстахія Діжак–«Тамара»), у селі Болотні – троє (зокрема командир боївки Михайло Шніцер–«Чумак», резидент СБ-Болотня Михайло Воробець–«Віра»),  у селі Обидів – троє, окрім того пораненими захоплені в полон зв’язкові Юлія Веретельник–«Філька» і Анастасія Бояр.

 

У зіткненні із загоном НКВС у селі Дальнич на Львівщині загинув станичний ОУН-Дальнич Володимир Жеребецький–«Грушка».

 

 

1947 рік

 

Після тривалого бою загін МВС захопив криївку ОУН біля села Гузіїв на Станіславщині. Застрелились Василь Дяків–«Вежа», Ілько Дяків–«Зелений», Федір Пришлюк–«Гайдамака», Йосип Смоляк–«Сосна».

 

У селі Розтоки на Чернівеччині боївка сотні УПА-Захід «Імені Богуна» під час зіткнення із загоном МВС знищила одного військового.

 

У Козівському районі на Тернопільщині знищено 3 енкавеесників, загинув провідник «Сумний».

 

 

1948 рік

 

Зіткнення із загонами МВС у селах Довга Войнилівська на Станіславщині, Ценов на Тернопільщині, Берестяни на Дрогобиччині. Загинули 3 повстанці.

 

 

1949 рік

 

Під час зіткнення із загонами МВС у селі Козеве на Дрогобиччині загинули вояки сотні УПА-Захід «Імені Хмельницького» Петро Розвадівський та Василь Конар.

 

Зіткнення із чекістами відбулись також у передмісті райцентру Городок на Львівщині та в селі Хащоване на Дрогобиччині.

 

 

1950 рік

 

У селі Глібів на Тернопільщині повстанці знищили працівника УМДБ Павлова.

 

 

1952 рік

 

Зіткнення з опергрупою МДБ в Густянському районі на Тернопільщині, загинув Роман Яцишин–«Роман».