14 березня – день народження і день трагічної смерті Мирослава Гука – одного з керівників ОУН Перемиської округи (Закерзоння) та Чортківської округи (Тернопільщина), відомого у підпіллі за псевдонімами “Григор”, “Код”, “Косач”.

Народився 14 березня 1920 у с. Павлокома Березівського повіту (тепер Ряшівський повіт Підкарпатського воєводства, Польща), відомому у зв'язку зі знищенням тут понад 300 українців польською Армією Крайовою. Виростав у сусідньому с. Ісканя, де його батько тривалий час був священиком.

Закінчив Перемиську гімназію (1938), навчався на рільничо-лісовому відділі Познанського університету (1938-1939), біологічному факультеті Львівського університету (1940), архітектурному факультеті Львівської політехніки (1942-1944).

Член ОУН з гімназії, окружний референт пропаганди І округи Західних окраїн українських земель (Перемищина і Лемківщина; 1945), окружний провідник І округи від вересня 1945.

Восени 1947, після акції “Вісла”, перейшов в Україну, працював на посаді окружного референта пропаганди Чортківської округи (1948-1951). Організував окружну підпільну друкарню ім. Ярослава Старуха, де займався графічним оформленням видань.

Заарештований МГБ 28 квітня 1951, засуджений до смертної кари 17 грудня 1951, розстріляний у Тернополі 14 березня 1952.

Наказом Головного військового штабу УПА ч.1/52 від 20 червня 1952 нагороджений Срібним Ххрестом заслуги УПА.

Гімназисти. Справа – Мирослав Гук. Перемишль, 12 лютого 1936

За матеріалами Володимира Мороза

Загін народної самооборони у селі Монастир Бродський на Львівщині знищив двох радянських партизан, ще двох поранено.

1945 рік

Сотні «Сірі вовки» і «Чорноморці» УПА-Захід у бою з загонами НКВД біля села Худіївців на Тернопільщині знищили 80 військових, у тому числі 16 офіцерів. Втрати повстанців: 5 загиблих, 8 поранених.

Загін НКВД наскочив на групу Нечая УПА-Захід у селі Медвежа на Дрогобиччині. Загинули 17 повстанців, ще 12 захоплені в полон.

Чота сотні «Лісовики» УПА-Захід прийняла бій із потужним загоном НКВД у селі Боків на Тернопільщині. Знищені 30 військових, загинули 24 повстанці.

У селі Малі Дидушичі на Дрогобиччині підпільники поранили начальника райвідділу міліції.

1946 рік

Під час облави загін НКВД біля сіл Пороги та Кричка на Станіславщині з двох боків атакував табір куреня «Сивуля» УПА-Захід. Повстанці з боями відступили і відірвалися від переслідувачів. У перестрілці знищені 5 військових, 7 поранено. Загинули двоє воїнів УПА.

У нічному бою з опергрупою НКВД у селі Погар на Дрогобиччині загинули 5 підпільників.

Під час зіткнень із загонами НКВД у селах Києвець і Честині на Львівщині загинули двоє повстанців, зокрема член районного проводу ОУН Михайло Жук.

1947 рік

У сутичці з загоном МВД у селі Ступниця на Дрогобиччині загинули кущовий провідник «Осип» і ще один повстанець.

1948 рік

У райцентрі Перегінське на Станіславщині підпільники поранили двох військових.

Пошукова група МГБ біля села Маслова на Тернопільщині захопила криївку повстанців, які вночі здійснили напад на сільраду, знищивши агітаційну літературу. Загинули командир районної боївки СБ Петро Дідик – «Зенко» і ще 7 повстанців.

Сотня «Імені Хмельницького» прийняла бій із загоном МВД під час облави у селі Волошиново на Дрогобиччині. Знищені 3 військових, стільки ж поранено. Втрати підпільників – двоє загиблих.

Чота сотні «Басейн» УПА-Захід у селі Райтаревичі атакувала конвой арештантів-лісорубів. Знищений капітан МВД, двоє сержантів роззброєні і відпущені.

1949 рік

У зіткненнях із загонами МВД у селах Свидник та Ракове на Дрогобиччині повстанці знищили лейтенанта МГБ. Загинув один підпільник.