1887, 2 січня – у Бережанах на Тернопільщині народився Микола Чайковський, математик і педагог.

Син письменника Андрія Чайковського. Ще в молодших класах захопився математикою. Закінчив Віденський університет. Довгий час викладав математику у середніх школах та приватних гімназіях Галичини. Читав лекції у Кам’янець-Подільському та Львівському таємному українському університетах.

Розробляв українську наукову термінологію. «Легко прийти до переконання,  добра й одноцільна наукова термінологія необхідна для існування національної культури так само, як одноцільна літературна мова та однопільний правопис, – писав Микола Андрійович у 1924-му. – Ще більше: можна з деяким правом твердити, що для розвитку нашої науки термінологічна справа багато важніша».

Підготував «Систематичний словник української математичної термінології» (1931), «Українську математичну наукову бібліографію», співавтор «Російсько-українського математичного словника» на 12 тисяч термінів (1960). Основні наукові досягнення Микола Чайківського стосуються алгебри і теорії чисел.

У Відні входив до Українського студентського товариства «Січ». Активний член Наукового товариства імені Шевченка. Любив українські народні пісні. В 1919-му, вже будучи відомим математиком, здійснив концертну подорож по Європі у складі Української республіканської капели Олександра Кошиця.

У 1929-му переїхав з Галичини в радянську Україну. Працював в Одеському інституті народної освіти. Однак, у 1933-му заарештований у сфальсифікованій справі Української військової організації і засуджений на 10 років. Реабілітований лише в 1956-му. Повернувся до Львова, працював професором місцевого університету.

Помер 7 жовтня 1970-го, похований на Личаківському цвинтарі у Львові.