Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

20 БЕРЕЗНЯ

 

1944, 20 березня – загинув один із найвидатніших командирів УПА – Олексій Шум (псевдо Вовчак), який уславився багатьма серйозними військовими операціями проти нацистів та більшовиків. Найвідоміша з них – ліквідація генерала Вермахту Віктора Лютце.

 

 

 

 

Олексій Шум народився 14 травня 1919 р. в с. Шайно (тепер Журавлине) Старовижівського району на Волині. Навчався в Луцькій гімназії, служив у Польській армії. У 1938 році став членом Організації українських націоналістів, за що був ув’язнений у польській тюрмі. Після звільнення у 1939-1940 рр. пройшов старшинський вишкіл ОУН в Німеччині.

 

Із початком Другої Світової війни працював у комендатурі Української допоміжної поліції в с. Деревок Любешівського району. Протягом 1941-1943 рр. був організаційним референтом Ковельського окружного проводу ОУН. На початку березня 1943 р. організував перехід до УПА всієї української міліції Ковеля. При відході з міста під керівництвом Олекси Шума повстанці звільнили в'язнів з тюрми і невільників із табору полонених. Усі, хто пішов за ним 28 березня 1943 р., у травні склали першу на Ковельщині сотню УПА «Стохід». Олексій Шум – засновник підстаршинської школи УПА Військової округи «Турів» УПА-Північ.

 

15 травня 1943 р. О. Шум організував на трасі Секунь-Буцин засідку на німецьку автоколону. У результаті вдалого короткого, але запеклого бою було ліквідовано обергрупенфюрера СА Віктора Лютце. Гітлер призначив його керувати 400-тисячною армією СА, а сам генерал обіцяв швидко покінчити з українським рухом опору. Німецькі газети на території рейху, що вийшли з траурним повідомленням про смерть генерала, приховали дійсну її причину. Так, «Берлінер Ілюстрайте Цайтунг» повідомила, що генерал Лютце загинув у автомобільній катастрофі на східному фронті.

 

Вітку 1943 р. сотню Олексія Шума включено до загону УПА «Озеро» ВО «Тури». З серпня 1943 р. О. Шум був командиром цієї військової групи.

 

8-10 вересня 1943 р. Вовчак керував триденним боєм з німцями та польською допоміжною поліцією під с. Радовичі Ковельського району. Це був один з найбільших відомих боїв УПА на Волині. Як відомо, німці з поляками підтягнули туди свої найкращі сили з добре укріпленого залізничного вузла Ковель. У тому бою брали участь дев’ять сотень УПА, тобто понад 1000 повстанців, а з німецького боку близько 2000 гітлерівців, яких вогнем підтримував бронепоїзд. У бою з групою Вовчака німці мали багато поранених, втратили 208 убитих. Пошкодили й ворожий бронепоїзд. З боку УПА в бою під с. Радовичами загинуло 16 вояків, яких з повстанськими почестями поховано на Володимирщині. Налякані поразкою нацисти, боячись штурму УПА залізничного вузла Ковель, ввели у місті особливий стан.

 

У листопаді 1943 р. О. Шум очолив Військовий штаб УПА, а невдовзі став заступником командира Північно-Західної військової округи Турів Рудого (Юрія Стельмащука). Територія цієї округи охоплювала сьогоднішню Волинську область, а також теперішні Брестську, Кобринську та Пінську області Білорусі.

 

Під час переходу відділом УПА лінії фронту на трасі Володимир-Волинський – Луцьк Олексій Шум прийняв бій з німецьким розвідувальним відділом поблизу с. Луковичі Іваничівського району, у якому загинув. Бойові побратими поховали свого командира в с. Жашковичі Іваничівського району на Волині.