1943, 22 лютого – загинув Григорій Перегіняк (псевдо: «Коробка», «Довбенко»), організатор збройних відділів УПА на Волині.

Народився 8 січня 1908-го в селі Старий Угринів на Івано-Франківщині, земляк Степана Бандери.

Від початку 1930-х – в ОУН. Після вбивства сільського війта, який вважався зрадником, добровільно здався поліції і був засуджений поляками на довічне ув’язнення (1935). Звільнився у вересні 1939-го. Пройшов військові курси ОУН (1940), учасник  однієї з похідних груп ОУН (1941).

У жовтні 1942-го на Волині сформував першу сотню УПА, складену переважно з вихідців з інших регіонів. Сміливий напад боївки Григорія Перегіняка 7 лютого 1943-го на будинок німецької жандармерії у містечку Володимирці на Рівненщині вважається початком широкої антинацистської боротьби Української повстанської армії.

Загинув 22 лютого 1943-го в бою з німцями біля містечка Висоцьке на Рівненщині. «Під час нападу німців Г. Перегіняк був не в таборі, а на сусідньому хуторі. Почувши шум бою, він спробував дістатися до свого відділу, але натрапив на німців і загинув у перестрілці», – уточнює Іван Патриляк.

Григорій Перегіняк ("Довбенко", "Коробка") — командир першої сотні УПА. Загинув 22 лютого 1943 року в бою з німцями під Висоцьком. Фото з польської кримінальної справи 1935 року

1943 рік

Значний німецький загін (до 200 чоловік) атакував відділ УПА на постої біля містечка Висоцьке на Рівненщині. Повстанці рішуче оборонялися і відійшли лише після того, як до ворога прибуло підкріплення. Знищено 20 німців. Загинув Григорій Перегіняк – «Коробка».

Сотня «Грабена» здійснила напад на німецький поліцейський пост у містечку Олександрія на Рівненщині. Знищені комендант і декілька німців, загинули два повстанці.

1944 рік

Повстанці знищили чотирьох червоноармійців у райцентрі Берездів на Кам’янець-Подільщині.

У фільварку Псари на Тернопільщині підпільники вбили чотирьох німців і польського службовця.

Німецький загін (до 150 чоловік) напав на відділ повстанців «Сокола», що зупинився на постій у селі Кальне на Тернопільщині. Внаслідок перестрілки, що тривала близько години, знищено кількох німців. Поранено одного повстанця.

1945 рік

Курінь «Гуцульський» УПА-Захід підірвав мости на шосе Коломия-Яблунів і Коломия-Іспас на Станіславщині.

У селі Голинь на Станіславщині сотня «Летуни» УПА-Захід підірвала військовий ешелон Червоної армії. Знищено й поранено близько тисячі військових.

У зіткненні з загоном НКВД у райцентрі Івано-Франкові на Львівщині загинув районний провідник і командир боївки СБ Михайло Думич – «Нестор».

1946 рік

Пошукова група НКВД захопила криївку біля села Доброгостів на Дрогобиччині. Загинули 5 повстанців (охоронці районного провідника «Зенона»).

У селі Воля Велика на Дрогобиччині повстанці знищили лейтенанта НКВД та рядового енкаведиста.

Загін НКВД, переслідуючи відділ «Сивулі», наткнувся на засідку біля села Бухтівець на Станіславщині і відступив. Знищено двох військових, троє поранені.

У селі Гута Полонична на Львівщині повстанці знищили начальника райвідділу НКВД та двох військових.

1948 рік

Пошукова група МВД захопила криївку в селі Циніва на Станіславщині. Троє повстанців застрелилися після 6-годинного бою.

В селі Івачев на Тернопільщині підпільники спалили сільраду.

Під час зіткнення з загоном МВД у селі Медове на Тернопільщині повстанці знищили одного військового, ще один поранений.

1949 рік

Під час облави у селі Біличі на Дрогобиччині загинув кущовий провідник ОУН «Березневий».

1950 рік

Зіткнення з загоном МВД у селі Підгородці на Дрогобиччині. Загинув повстанець Василь Квас – «Довбуш».

1951 рік

Троє повстанців загинули під час зіткнення з опергрупою МВД у селі Верхня Рожанка на Дрогобиччині.