![]() |
|
25 квітня1871 (за іншими даними – 1869), 25 квітня – у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині народився Марко Мазуренко, генерал-хорунжий Армії УНР.
Навчався в Одеському піхотному юнкерському училищі. Учасник Першої світової війни, командував 7-м та 21-м стрілецькими полками. Полковник російської армії. За бій під Красним (3 травня 1915-го) нагороджений Георгіївським орденом 4-го ступеня.
В українській армії з жовтня 1917-го. Очолював Одеську гайдамацьку бригаду, командир 3-го Сірожупанного полку (1918). За часів Директорії – помічник начальника 5-ї пішої дивізії. У 1920-му – начальник 1-ї, потім 2-ї запасних бригад. З вересня 1921-го – помічник начальника 5-ї Херсонської дивізії Армії УНР.
У 1922-му отримав звання генерал-хорунжого. Однак, за кілька місяців повернувся в радянську Україну, через що був позбавлений військового звання. Мешкав у Кам’янці-Подільському, перебував під наглядом ГПУ. Подальша доля невідома.
За іншими даними – від 1923-го мешкав у місті Каліш (Польща), де і помер у 1943-му.
Підготував Сергій Горобець.
1900, 25 квітня – у Києві народилася Вероніка Черняхівська, перекладачка з п’яти європейських мов, поетеса, «зрубана гілка дерева Старицьких», – так назвав її дослідник біографії Юрій Хорунжий.
Трагічна доля Вероніки Черняхівської – представниці родини Старицьких-Лисенків, стала символом української інтелігенції молодшого покоління, вихованого на традиціях української еліти, яка формувала національну культуру кінця ХІХ – початку ХХ століття. Радянський сталінський режим у 1930-х роках завершував нищення таких представників.
Змалку Вероніка Черняхівська захоплювалася літературою, іноземними мовами, музикою, театром, мріяла про сцену.
Вчилася на юридичному факультеті, отримала вищу економічну освіту. Але творча натура вимагала реалізації в іншій сфері, тож працювала перекладачкою.
Їй належать переклади українською мовою творів Джека Лондона, Еміля Золя, Чарльза Діккенса, Стендаля, Гі де Мопассана, поезій а також наукової медичної літератури.
Її поезії сповнені ліризму, глибини емоцій, романтики.
Восени 1929 року Вероніку Черняхівську органи НКВД заарештували зі звинуваченням у причетності до «справи СВУ».
Після другого арешту за сфабрикованими звинуваченнями у шпигунстві для Німеччини, її розстріляли 23 вересня 1938 року.
Про долю Вероніки Черняхівської стало відомо у 1990 році, коли на запит Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського та Михайла Старицького була видана довідка КГБ УРСР про її реабілітацію.
1979, 25 квітня – у місті Миколаєві народився Веливок Владислав Валерійович – полковник (посмертно), заступник командира бригади з озброєння 24 окремої механізованої бригади.
Загинув 26 серпня 2014 р. під час виконання бойового завдання в районі с. Хрящувате, Краснодонського району, Луганської області.
Указом Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
1992, 25 квітня – у місті Джанкой в Криму народився Ончуров Сергій Олександрович - лейтенант, командир взводу, 28 окремої механізованої бригади.
Загинув 21 серпня 2014 р. внаслідок обстрілу з “ГРАД” (БМ-21) позицій підрозділу військової частини поблизу смт. Кутейникове Амвросіївського району Донецької області.
Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
1976, 25 квітня – у місті Києві народився Брановицький Ігор Євгенович - солдат, кулеметник, 90 аеромобільного батальйону 81 окремої аеромобільної бригади.
20.01.2015 р. під час оборони аеропорту Донецька Ігор витягнув на собі двох поранених з нового терміналу і повернувся назад, де був захоплений у полон.
За повідомленнями очевидців, герой був застрелений після тортур і знущань у полоні російським терористом з Ростова-на Дону Павловим («Моторола») 21.01.2015р.
Нагороджений: - Указом Президента України № 349/2016 від 23 серпня 2016 року, присвоєно звання «Герой України» (посмертно)
- Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- Указом № 1 від 4 червня 2015 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Підготувала Наталя Слобожаніна. |
![]() |