28 ЛИПНЯ – ДЕНЬ ХРЕЩЕННЯ УКРАЇНИ-РУСИ.

Приймаючи християнство за основну релігію, Володимир Великий визначив майбутню долю всієї Східної Європи і сучасної України зокрема.

Прийняття князем Володимиром у 988 році християнства стало для Руси-України цивілізаційним вибором. Адже нівелювалися родоплемінні культурно-релігійних особливості та впроваджувався єдиний для держави «моральний кодекс» – християнське віровчення.

Християнство сприяло піднесенню освіти, мистецтва, літератури, науки, архітектури. Нова релігія дала поштовх розвитку кириличної писемності, були створені перші школи, зокрема при Десятинній церкві, де навчалися 300 дітей. З поширенням християнства Візантійська література почала потрапляти до Русі. Церкви та монастирі стали осередками культури, де велося літописання, створювалися бібліотеки, закладалися іконописні школи. На Русь прибули грецькі священики, вони сприяли поширенню грамотності, знань про всесвіт та минулі цивілізації. Держава почала процвітати.

Запровадження християнства як монорелігії сприяло престижу Київської Русі – зовнішньополітичні відносини із сусідніми християнськими державами (Польщею, Угорщиною, Чехією та Візантією) відбувалися на рівних, держава здобула розвиток і піднесення, долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору.

1834, 28 липня – відкрито Київський імператорський університет святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

Будівля університету Святого Володимира. Фото:mik-kiev.livejournal.com

Київський університет мав протистояти полонофільській київській інтелігенції. А його відкриття, про яке говорилося з початку ХІХ століття, прискорило закриття Кременецького ліцею на Волині за участь студентів у Листопадовому повстанні 1831-го. Матеріальна база ліцею заклала основи Київського університету, сюди ж перейшло чимало його викладачів.

Урочисте відкриття відбулося 28 липня 1834-го, в день пам’яті рівноапостольного князя Володимира, хрестителя Русі. А рівно через місяць перші 62 студенти розпочали заняття на єдиному на той час філософському факультеті. Першим ректором став видатний вчений-енциклопедист Михайло Максимович.

У 1835-му відкрився юридичний факультет, від 1842-го навчальний заклад, який до того орендував кілька приватних будівель, перебрався у Червоний корпус (збудований за проектом архітектора  Вікентія Беретті). А вже на середину ХІХ століття університет перетворився на передовий осередок науки і громадської думки в Україні.

В 1939-му названий на честь відомого українського поета Тараса Шевченка.

 Сергій Горобець.

1974, 28 липня – у м. Дніпро народився Балагланов Павло Юрійович – майор (посмертно), начальник зв'язку батальйону, 93 ОМБр.

Загинув 29.08.2014 р. під час виходу з Іловайського котла т.зв. "Зеленим коридором" на дорозі в районі села Новокатеринівка.

 Указом Президента України № 838/2014 від 31 жовтня 2014 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Нагороджений відзнакою м. Кривий Ріг "За Заслуги перед містом" 3 ст. (посмертно).

1981, 28 липня - у с. Аврамівка Монастирищенського району Черкаської області народився Бевз Роман Миколайович  - старший лейтенант, командир взводу роти охорони,  14 батальйон територіальної оборони «Черкаси».

Загинув 02.10.2014 р. під час обстрілу біля с. Старогнатівки Волноваського району Донецької області.

 Указом Президента України № 892/2014 від 27 листопада 2014 року  нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).