1223, 31 травня – відбулася битва на річці Калка між монгольським військом і русько-половецькою об’єднаною дружиною.

Напередодні битви руські князі не могли дійти згоди щодо спільних дій у протистоянні із монголами. Одні зайняли вичікувальну позицію, інші вимагали наступальних дій, решта наполягала на обороні.

23 травня русько-половецькі війська переправилися через Дніпро й рушили в половецькі степи. Протягом восьми днів просувалася дружина вглиб степів, сильно розтягнувшись. Дорогою зустрічали монгольські дозори, які при першому зіткненні починали відступати, заманюючи тих в оточення.

31 травня 1223 року русько-половецькі війська вийшли до річки Калки. Передові руські сили вибили монгольські сторожові частини на інший берег. Мстислав Удалий не став чекати основних сил і, переправившись через річку, вдарив по першій лінії ворожого війська (про основні сили ворога він не знав). Він не повідомив про свої плани київського та чернігівського князів. Київський князь не став переходити річку і наказав встановити укріплений табір.

Русько-половецькі сили потіснили ворожий авангард, але потім зіткнулися з головними силами ворога. Першими кинулися бігти половці, їх хвиля збила порядок руських дружин. Чернігівська рать опинилася в ситуації, коли передові дружини вже вступили в бій, а інші частини тільки переправлялися через річку. Деякі загони взагалі не знали і не брали участь в битві, відставши від основних сил.

Полки великого князя київського Мстислава Романовича Старого залишалися осторонь від цієї битви.

Частина монгольського війська оточила київський табір. Мстислав Романович Київський і його війська три дні відбивали натиск ворога. Монголи не могли взяти укріплення, а тому пішли на хитрість: до Мстислава послали отамана бродників Плоскіна, який обіцяв життя в обмін на капітуляцію і відкуп. Князі повірили і здалися, до того ж у них закінчилася вода. Князів передали монголам, а обеззброєних воїнів стратили.

Битва на Калці була однією із найважчих поразок руських військ. За літописними даними загинуло дев'ять з десяти воїнів, що відправилися в похід. Серед них було 12 князів, включаючи Київського та Чернігівського.

1976, 31 травня – у місті Запоріжжя народився Бєлий Олександр Іванович - полковник, заступник командира авіаескадрильї, командир екіпажу 25-ої бригади транспортної авіації.

Загинув 14.06.14  у збитому біля Луганського аеропорту військово-транспортному літаку Іл-76 під час заходу на посадку в наслідок обстрілу з ПЗРК.

Указом Президента України № 543/2014 від 20 червня 2014 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

1985, 31 травня – у смт Новгородка Кіровоградської області народився Новак Василь Васильович - старший лейтенант, заступник командира роти з озброєння, 28 ОМБр.

Загинув 16.07.2014 у прикордонному селі Маринівка Донецької області потрапивши в засідку.

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).