1952, 4 березня – загинув Ніл Хасевич (псевдо: «Бей-Зот», «Старий», «333»), художник і графік, член УГВР, громадський і політичний діяч.

Ніл Хасевич народився 25 листопада 1905-го в селі Дюксин на Рівненщині в сім’ї псаломщика. Навчався в духовній семінарії, з дитинства мав хист до малювання.

У 1918-му на підводі разом із матір’ю потрапив під потяг – мати загинула, Нілу відрізало ногу. Сам собі змайстрував дерев’яний протез. Працював іконописцем. Закінчив Варшавську академію красних мистецтв. Виставлявся в художніх салонах Львова, Праги, Берліна, Рима, Нью-Йорка, Вашингтона, Чикаго, Лос-Анджелеса.

"Ніл Хасевич. Людина, яка створила візуальний образ УПА"

Займав активну громадську позицію. Входив до центрального і крайового проводів ОУН, член Української Головної Визвольної Ради.

З осені 1942-го долучився до підпільної роботи, входив до загону УПА «Клима Савура» (Дмитра Клячківськго). Керував друкарнею, готував ілюстрації до сатиричних журналів, випускав різні агітаційні матеріали. Створив ескізи Хреста заслуги, Хреста бойової заслуги, медалі «За боротьбу в особливо важких умовах». Автор понад 150-ти графічних композицій. Його називають головним художником УПА.

У 1951-му його гравюри (альбоми «Волинь у боротьбі» та «Графіка в бункерах УПА») потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН та іноземних дипломатів, через що радянські спецслужби ретельно полювали на митця. Спеціально створена міжобласна опергрупа МГБ вирахувала схрон, лише розшифрувавши одну із захоплених шифровок. Криївку оточили, а коли Ніл Хасевич та двоє охоронців відмовилися здаватися, гебісти кинули всередину гранати.

Ніл Хасевич. Автопортрет. Олівець, 1945. Джерело: istpravda.com.ua

«Державна безпека вже знає, хто криється за псевдо «Бей-Зот», а мої земляки-селяни не знають… Я хочу, щоб знали вони і знав увесь світ. У своєму житті я, здається, втратив майже все, але доки залишатиметься бодай одна краплина моєї крові, я буду битися з ворогами свого народу. Я не можу битися зброєю, але б’юся різцем і долотом. Я, каліка, б’юся в той час, коли багато сильних і здорових людей в світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива… Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б’ються» (Ніл Хасевич).

Нагороджений Срібним хрестом заслуги та медаллю «За боротьбу в особливо важких умовах».

1944 рік

Вночі загін повстанців напав на роту зв’язку НКВД, що розквартирувалася в школі села Карпилівка на Рівненщині. Знищений 1 військовий, одного поранено.

1945 рік

Курінь УПА-Захід вступив у бій із загоном НКВД біля села Рокитне на Львівщині. Знищено 17 військових, кілька десятків поранено. У перестрілці загинули 5 повстанців.

1946 рік

Під час зіткнення з загоном НКВД у селі Антонівка на Тернопільщині загинув один підпільник.

1947 рік

У селі Сусідовичі на Дрогобиччині повстанці знищили майора і сержанта Червоної армії, поранений один військовий.

Пошуковий загін МГБ захопив криївку-госпіталь біля села Наконечне на Львівщині. Загинули командир надрайонної боївки СБ «Вергун», заступник надрайонного провідника Михайло Вахалович – «Зір», надрайонний референт «Кожем’яка» та ще троє повстанців.

У селі Гостинцеве на Львівщині підпільники знищили бійця винищувального батальйону.

1948 рік

У бою з пошуковим загоном МВД у селі Корналовичі на Дрогобиччині загинули 12 повстанців, зокрема районний провідник Володимир Федик – «Береза».

У селі Сусідовичі на Дрогобиччині підпільники спалили будівлі колгоспу, знищили кіноустановку, поранили бійця винищувального батальйону.

Пошукова група МВД захопила криївку в селі Кульчиці на Дрогобиччині. У бою повстанці знищили 15 військових. Командир боївки СБ «Доля» застрелився, ще двоє повстанців загинули в перестрілці.

Під час облави загін МВД (500 чоловік) наскочив на рій сотні «Лемківська» УПА-Захід у селі Волошинова на Дрогобиччині. Повстанці знищили 3 військових, ще трьох поранили. В бою загинули 2 воїни УПА, один потрапив у полон, решта прорвалися.

У селі Підгірки на Станіславщині повстанці знищили завідувача райвідділу будівництва

1949 рік

Пошукова група МВД захопила криївку біля села Хорохорин на Волині. Загинув крайовий референт СБ Панас Ковальчук – «Петро».

Панас Ковальчук (псевдо: «Петро», «Залісний») (1913-1949) – народився в селі Білосток на Волині. Окружний референт СБ (1941-1943), обласний референт СБ на Волині (1943-1944), крайовий референт СБ Західного краю (1944-1948), керівник СБ Північно-західних українських земель (1948-1949).

У селі Ялинкувате на Дрогобиччині повстанці розігнали винищувальний батальйон, знищили одного бійця.

Під час облави МВД у селі Кобло на Дрогобиччині загинули двоє підпільників, у тому числі Катерина Кочерган – «Зірка».

1950 рік

У зіткненнях з пошуковими групами внутрішніх військ у селах Виців і Княжполь на Дрогобиччині загинули двоє повстанців, один захоплений у полон.