1943, 4 квітня – сотня УПА Олексія Брися (псевдо «Остап») розгромила нацистський концтабір у селі Лобачівка на Волині й звільнила в’язнів.

Восени 1941-го німці змусили працездатне населення Лобачівки збудувати концтабір. Сюди звозили арештованих із усього Горохівського району комуністів, націоналістів, членів допоміжної поліції, в якій служили українці та яких підозрювали у зв’язках із УПА. Частину ув’язнених нацисти розстрілювали.

«Мені довелося бути у Лобачівському таборі декілька днів, але поліцай Сусь випустив мене, – згадував мешканець села Петро Чучман. – Багато полонених поліцаї розстріляли. Поліцай брав кількох людей і йшов заготовляти віники в ліс. Виводив їх в урочище Звіринець і там розстрілював. Особливо старався поліцай Коломієць, який знищив багато невільників. Пізніше там було виявлено останки загиблих людей. Коли повстанці з УПА напали на табір, вони визволили всіх в’язнів і захопили в полон поліцаїв-охоронців і коменданта табору  Герасимовича, якого застрілили. Поліцаю Коломійцю вдалося втекти і сховатися».

«Наступ на Лобачівку ми провели за всіма правилами військової тактики, – згадував Олексій Брись. – Оточили село, зробили засідку з кулеметами. Бій тривав близько двох годин, загинуло 6 вояків УПА, вбито 43 нiмецьких вояків i поліцаїв». В’язнів відпустили додому, коменданта привселюдно розстріляли на вулиці.

Олексій Брись у серпні 1992 року. Похід на Аскольдову могилу під час святкування 50-річчя УПА. З архіву Лесі Бондарук.

Цього ж дня повстанці напали на німецьку автоколону на шосе Горохів - Берестечко біля Лобачівського лісу. Влаштувавши засідку, дві чоти УПА з відділу Остапа знищили 8 вантажних та 2 легкових автомобілі. Начальника горохівської жандармерії Гампеля взяли у полон, а згодом розстріляли. Повстанці втратили лише одного побратима – Калістрата Дзюбу, уродженця села Брани.

Антинацистська боротьба УПА на початку квітня 1943-го була особливо активною. Збірник Інституту історії НАНУ «ОУН і УПА в 1943 році. Документи» наводить дані радянських партизанів про те, що на початок квітня 1943 року найбільшого розмаху антинімецькі акції українських повстанців набули на півдні Волині, поблизу Мізоча, Острога, Кременця, Верби. Зокрема, під час нападу на містечко Вербу було вбито 120 німецьких солдатів, у боях за село Шимовку – 24, за Остріг – 32, в Мізочі – 11. Радянські партизани відзначали, що у квітні 1943 року щодня з лісів Острозького, Шумського й Мізоцького районів на антигітлерівські акції виїжджало 60-70 возів із повстанцями.

Леся Бондарук