1850, 5 лютого – на Коломийщині народився Остап Терлецький, публіцист та літературознавець. Він входив до кола тих народовців, які заснували Русько-Українську Радикальну партію. Це була перша в Україні політична партія європейського типу.

«Терлецький Остап, − писав Іван Франко, − це була натура високо чесна і щира, глибоко пройнята почуттям своєї людської гідності та при тім повна симпатій до всіх слабих і покривджених та гноблених людей». Походив з родини священика. Навчаючись у Станіславській гімназії започаткував рукописну учнівську газету «Зірка» та створив молодіжне товариство «Громада».

Навчався у Львівському та Віденському університетах. Вивчив декілька іноземних мов.

У 1875−1876 Терлецький видав своїм коштом книжечки Сергія Поволинського «Парова машина» і «Про бідність розмова перша», які називали «метелики для народу». Через «метелики» Терлецький потрапляє в поле зору урядових кіл. Також його критикують народовці. Терлецький апелює до злиднів, у яких живуть люди. Дорікав «патріотам» попівством. Критикуючи галицьких народовців, які вбачали причину бідності селян в пияцтві та лінощах, Терлецький писав Бачинському: «Не горілка заллє народ, а заллє його уся ця мізерія галицька, усі ці народолюбці галицькі за заячою шкірою, заячим серцем і курячим розумом».

Під час арештів 1877-го у Львові та Відні, разом з Іваном Франком та Михайлом Павликом його судили. Їх обвинувачували у належності до таємної організації з соціалістичними цілями, зв’язками із закордоном, у соціалістичній пропаганді. Справу слухала кримінальна колегія суду у складі чотирьох суддів. Це був відкритий судовий процес. Остап Терлецький сказав, що був за «переконанням соціалістом», політичним однодумцем Михайла Драгоманова і вважає себе одним із «нечисленних речників» соціалістичної думки серед галицьких українців. Ідеалом Терлецького була федеративна, демократична республіка, де суд і правду вершить громада. Він прагнув політичних і економічних прав для народу, досягнення рівності всіх перед законом і рівності закону для всіх.

Змучений хворобами (протягом 20 років його виснажували епілептичні напади), він склав іспити на правничий факультет. Він став адвокатом і до кінця життя провадив адвокатську практику в Галичині.

Помер Остап Терлецький 22 липня 1902 року.