1878, 7 липня – у селі Мурафа на Харківщині народився Іван Кучугура-Кучеренко, український кобзар.

Ще в дитинстві перехворів віспою і втратив зір. Тому мав поводиря. У 12 років навчився грати на бандурі, пізніше став подорожувати Україною і Росії, виконуючи українській пісні та думи. Його репертуар налічував близько 300 пісень.

Іван Кучугура-Кучеренко (1878-1937). Фото: wikiwand.com.

На запрошення Миколи Лисенка приїхав до Києва викладати у студії бандуристів музичної школи. Він був серед тих, кому дали вання Народного артиста УНР (1919) та УСРР (1925), хоча згодом радянська влада позбавила його цього звання. Автор пісні «На високій дуже кручі», присвяченій Тарасу Шевченку.

Як згадували очевидці, кобзар вкладав всю душу в трагічні пісні: «По його щоках текли сльози, а він співав… Від обертонів його голосу, який линув особливо м’яко та був такий чарівний, що проймав ніби електричним струмом, а в горлі з’являлися спазми, очі розраджувалися сльозами. Коли він закінчив співати, то навіть не підвівся на гучні привітання, тому що сам плакав, і, соромлячись, витирав хустиною сльози».

Іван Кучугура-Кучеренко. Фото: www.ex.ua

Був високого зросту, носив пишні вуса і зачаровував своїм баритоном.

Розстріляний 24 листопада 1937-го за «участь у контрреволюційній організації». Донос написали працівники Харківського обласного управління культури, які закидали Івану Кучеренку, що свого часу той співав «Марш Петлюри», «Утечу більшовиків з України», релігійні псалми.

Аби приховати правду, влада поширювала чутки, нібито кобзаря було лише заслано, а стратили його німці 1942-го.

1950, 7 липня – загинув Михайло Іванович Дуда («Громенко»), поручник УПА, лицар Золотого Хреста Бойової заслуги 1-го і 2-го класів.

Народився 21 листопада 1921-го на Львівщині.

Член ОУН з 1937-го, пройшов диверсійну підготовку. Від 1943-го в УПА. Учасник 99-денного рейду на Захід у червні-вересні 1947-го через Словаччину, Чехію і Австрію. Його сотня єдина прибула до Західної Німеччини як бойова одиниця (60 вояків).

Михайло Дуда «Громенко» (1921-1950). Фото: ukrnationalism.com.

Сучасники характеризували сотенного «Громенка» як «найкращого старшину УПА з огляду ідейності та відданості визвольним ідеям, надзвичайно дисциплінованого стосовно вояків і населення. За це його всі любили і поважали».

Загинув під час десантування на територію України, де мав зібрати залишки розбитих частин і вивести їх за кордон. Це була пастка, підготовлена радянською розвідкою. До планування операції був причетний англійський розвідник Кім Філбі, який увійшов у довіру до проводу ОУН, але на той час вже працював на СРСР.

Сергій Горобець.