Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

8 БЕРЕЗНЯ

 

1950, 8 березня - у с. Різдвяни Галицького р-ну Івано-Франківської обл. підпіллям ОУН знищений перший секретар Бурштинського райкому КП(б)У Сидор Богданов.

Атентат виконав місцевий хлопець Степан Янишин, 1931 р.н., який легально працював завідувачем клубу, був членом дільничної виборчої комісії на т.зв. “виборах” до Верховного Совєта СССР (“відбулися” під дулом автоматів 12.03.1950) і навіть належав до комсомолу. Після замаху перейшов у підпілля, де діяв під псевдонімом “Славко”.

МГБ у відповідь, традиційно, затримало кількох непричетних (дівчину Степана Янишина і секретаря сільради) та виселило на заслання 27 родин політично неблагонадійних чисельністю 62 особи.

 

За матеріалом Володимира Мороза (орфографія автора збережена)

 

 

1944 рік

 

У селі Болохів на Станіславщині повстанці знищили чотирьох працівників компанії «Кріпо».

 

 

1945 рік

 

Курінь під командою «Летуна» УПА-Захід вступив у бій із пошуковим загоном НКВД у селі Гряда біля Львова. Загинули троє повстанців.

 

Загін повстанців напав на дільницю винищувального батальйону в селі Піски на Львівщині. Знищені командир і 1 військовий, захоплено 13 гвинтівок.

 

 

1946 рік

 

Пошуковий загін НКВД захопив криївку в селі Сілець на Львівщині. Загинули двоє підпільників.

 

Під час зіткнень із загонами НКВД у райцентрі Куликів та селі Мужиловичі на Львівщині загинули кущовий провідник Андрій Тищук і двоє повстанців.

 

Опергрупа НКВД захопила явочні квартири в селі Березів на Дрогобиччині. Загинули районний провідник Василь Лещишин, командир районної боївки СБ Володимир Лещишин та ще 6 підпільників.

 

Перешкоджаючи виселенню українського населення, сотня УПА на чолі з Михайлом Дудою – «Громенком» атакувала станцію Любича-Королівська (нині Люблінське воєводство, Польша), де розміщувалися підрозділи 3-ї дивізії Війська Польського. Повстанці підірвали міст, спалили вагони, знищили 7 членів переселенської комісії і близько 40 польських солдатів.

 

 

1947 рік

 

У сутичці з загоном МВД у селі Тисовиця на Дрогобиччині загинули станичний ОУН Дмитро Мигаль – «Омелян» та ще двоє підпільників.

 

У селі Лозова на Тернопільщині повстанці знищили судового виконавця обласного трибуналу МГБ.

 

Опергрупа МГБ і загін прикордонних військ наскочили на групу повстанців у селі Боберка на Дрогобиччині. В перестрілці загинули 4 підпільники, ще двох захоплено в полон.

 

 

1948 рік

 

У зіткненнях із загонами МВД у селах Великосілля, Ясень та Вижлів на Дрогобиччині загинули слідчий районного проводу СБ Дмитро Синевич – «Дрозденко» та ще 5 повстанців.

 

Відбиваючи напад пошукової групи МВД у селі Нижня Рожанка на Дрогобиччині, сотня «Імені Хмельницького» УПА-Захід знищила 2 військових. Загинув чотовий Михайло Кориневич – «Плющ».

 

Полк внутрішніх військ оточив чотирьох повстанців у селі Старо-Мамаївці на Чернівеччині. Під час спроби прориву троє загинули (зокрема, районний провідник Кость Майданський – «Юрась»), четвертого захопили важко пораненим, але він незабаром помер.

 

 

1949 рік

 

У сутичці з опергрупою МВД у селі Верхня Рожанка загинули референт районного проводу «Шрам», командир кущової боївки Федір Саган – «Ромко» та санітарка Парасковія Саган – «Синиця».

 

Під час зіткнення з загоном МВД біля села Коростенко на Дрогобиччині загинули командир кущової боївки Микола Курільчак – «Бір», зв’язкова Федунія Курільчак та ще троє повстанців.

 

 

1951 рік

 

Пошукова група внутрішніх військ захопила криївку в Чорному лісі біля села Лукавиця на Станіславщині. 7 підпільників запекло оборонялися і загинули після того, як бункер закидали гранатами.