Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

9 ЛЮТОГО

 

1956, 9 лютого – в Івано-Франківську розпочався судовий процес над 9-ма членами УПА та підпілля ОУН.

 

Справу, що налічувала 11 томів, розглядав військовий трибунал Прикарпатського округу. Серед свідків – зрадники Микола Цапей–«Голуб», В. Онуфрак–«Верещака», колишні агенти МДБ. Процес тривав до 16 лютого.

 

Сотник УПА, командир куреня «Бескид» Лука Гринішак–«Довбуш» засуджений до страти і розстріляний 13 вересня 1956-го.

 

Смертні вироки отримали також районний референт СБ Надвірнянщини Михайло Зеленчук–«Деркач», бунчужний сотні «Крука» Ярослав Обрубанський–«Яркий» та зв’язківець Дмитро Верхоляк–«Дуб».

 

Але через три з половиною місяці ув’язнення в камерах смертників вищу міру покарання змінили на 25 років ув’язнення. Дмитро Верхоляк повністю відбув свій термін у радянських таборах. Михайло Зеленчук провів в ув’язненні понад 16 років. Ярослав Обрубанський збожеволів, відсидівши 14 років, після чого був достроково звільнений.

 

На 25 років засуджені Микола Венгрин–«Байда» та дружина Луки Гринішака Ганна Попович–«Ружа», пізніше вирок замінили на 10 років ув’язнення із конфіскацією майна. Такий же термін (25 років із заміною на 10) отримав Степан Іванків–«Остап», який видав Дмитра Верхоляка.

 

Дружина Дмитра Верхоляка Катерина Яцків засуджена на 8 років, Іван Дзепчук за співпрацю з ОУН отримав 3 роки таборів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лука Гринішак–«Довбуш» (ліворуч). Фото: upa-pereginsk.if.ua. Дмитро Верхоляк–«Дуб» (праворуч). Фото: ukrnationalism.com

 

 

1944 рік – в Тульчинському районі (Рівненщина) 20 повстанців розігнали колону мобілізованих до Червоної армії. Наступного дня цей же загін розігнав ще одну групу мобілізованих (75 осіб).

 

 

1945 рік – в ніч з 9 на 10 лютого відбувся бій куреня «Перемога» (командир «Недобитий») із загоном НКВС біля села Гринява на Станіславщині: загинуло 104 енкаведисти та 7 повстанців.

 

 

1946 рік – напад сотні ВО-4 УПА-Захід «Журавлі» (командир Петро Борис–«Малина») на райцентр Перегінськ на Станіславщині.

 

Сотня ВО-4 УПА-Захід «Літуни» (командир Євген Музичка–«Середній») напала на гарнізони НКВС у селах Станькова, Чертіж, Корчівка, Збора, Кулинка, Волохів, Лиськів (знищені командир гарнізону лейтенант Павліченко і 3 військових), Завадка Верхня, Степанівка, Тур’я Велика на Станіславщині.

 

У селі Велике Колодне загинув Іван Янишин–«Бігун», райреферент молодіжної сітки.

 

 

1947 рік – у райцентрі Вишнівчик на Тернопільщині зв’язковий ОУН Богдан Дідуник–«Сокіл» під час допиту захопив автомат, розстріляв начальника райвідділу МВС Агєєва і важко поранив оперпрацівника. При спробі втечі блокований в окопах, важко поранений гранатами і залишений помирати біля райвідділу без надання медичної допомоги.

 

У селі Ясень на Станиславщині підпільники обстріляли групу солдат 215-го полку внутрішніх військ.

 

 

1948 рік – зіткнення повстанців із загонами МВС в селах Орів та Нижня Лукавиця на Дрогобиччині. У бою біля села Верхнє Синьовидне загинули  окружний референт СБ Зенон-Лещинський–«Сайгор», заступник окружного референта Михайло Химчак–«Влодко» та 7 бійців.

 

Внаслідок диверсій на Тернопільщині спалено контору колгоспу в селі Костянтинівка та клуб в селі Котюжинці. В останньому при зіткненні з винищувальним батальйоном знищено секретаря комсомольської організації.

 

 

1949 рік – потрапивши до засідки загону МВС біля села Увин на Львівщині загинув Степан Співак–«Явір» та застрелився тяжко поранений Василь Бербелюк–«Зелений».

 

 

1950 рік – у зіткненні із загоном МВС у селі Баранівці на Дрогобиччині загинули 4 повстанці кущової боївки Євстафія Касія–«Залізного».