Під час круглого столу зав’язалась жвава дискусія щодо того, чи пишемо ми українську військову історію або ж військову історію України. Учасники круглого столу наголосили, що варто писати таку військову історію, яка б охоплювала всі періоди розвитку нашої держави, а також звернули увагу на якісний рівень написання військово-історичних праць.

Розмову вели провідні фахівці з військової історії України, зокрема: Володимир В’ятрович, Володимир Тиліщак, Максим Майоров з Українського інституту національної пам'яті, Богдан Галайко, Михайло Слободянюк та Олег Фешовець з Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, Ростислав Пилявець та Валерій Грицюк з Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Артем Папакін від Київського національного університету імені Траса Шевченка та інші.

Володимир В’ятрович зазначив, що в умовах конфлікту на Сході попит на військову історію України в нашому суспільстві є великим: «Завдання даного круглого столу полягає у спонуканні молодих істориків писати військову історію власної країни, а також знайти нові шляхи та методологічні засади написання фахової військової літератури».

Олег Фешовець висловив думку, що «Конкретне завдання для учасників круглого столу – в найближчий час зробити якісне видання, що буде корисним для підготовки українських військових. Військо – це системоутворюючий чинник для всього суспільства. Суспільство і держава виникають коли є військова загроза. Військо в даному випадку стимулює модернізаційні процеси в державі, сприяє її розвитку».

Фахівці також розглянули нові підходи до визначення та розв’язання найбільш складних питань, пов’язаних з дослідженням воєнно-політичної історії України, а також проблеми у відновленні та збереженні історичної пам’яті про героїчні сторінки мілітарної української історії.

Відео-сюжет про дискусію можна  подивитися тут.

Окрім того, в той же день у Мистецькому Арсеналі відбулася інша дискусія: «Місця пам’яті в Україні, політика пам’яті й історична пам'ять» за участі Андрія Рєпи та Світлани Шліпченко. Учасники заходу піднімали актуальні проблеми ідентичності і різновидів пам'яті.

Андрій Рєпа наголосив на тому, що зараз є небезпека інструменталізації пам'яті у зв’язку з її прив’язкою до конкретних дат та в інтересах певних політичних груп. Зокрема, він сказав, що проблематика пам'яті залежить від ідеології, і, на жаль, зараз пам'ять дуже заідеологізована.

Натомість Світлана Шліпченко зауважила: «Пам'ять є репрезентацією минулого. Існують різні форми пам'яті. Протягом останніх років старі форми пам'яті відходять, і на сьогодні пам’ятники не є адекватною формою збереження пам’яті».  

Організаторами подій виступили: Український інститут національної пам’яті, Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, Історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Громадський проект «LIKБЕЗ. Історичний фронт», Видавництво «Астролябія».

Заходи проходили в рамках спеціалізованої програми «Історія: (не)засвоєні уроки», яку курує Український інститут національної пам’яті під час VI Міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал". Програма заходів за лінком. Також стежте за оновленням інформації на сторінці історичного майданчика УІНП у мережі Facebook. Інформація про умови входу на територію фестивалю «Книжковий Арсенал» тут.