Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

24 ЛИСТОПАДА ВІДБУДЕТЬСЯ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ "ВІД ПОЛІТИЧНОГО ДО ЮРИДИЧНОГО ЗАСУДЖЕННЯ КОМУНІЗМУ"

 

Час: 24 листопада, о 13.30

Місце: інформаційне агентство «Главком» (вул. Шовковична, 8/20)

Учасники:

 

Горан Ліндблад - Президент Європейської платформи пам’яті та сумління. У 1997-2010 роках був членом шведського парламенту, займав посаду Віце-президента ПАРЄ. Ініціатор резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1481 «Необхідність міжнародного засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів» (2006).

 

Володимир В’ятрович  - Голова Українського інституту національної пам'яті.

 

Сергій Рябенко  - юрист Українського інституту національної пам'яті.

 

Володимир Василенко - український правознавець-міжнародник, заслужений юрист України, Надзвичайний і Повноважний Посол України.

 

Яка перспектива міжнародного трибуналу над злочинами комунізму? Європейська платформа пам’яті та сумління (Platform of European Memory and Conscience) збирає докази в 13 країнах ЄС, Молдові, Україні, Ісландії, США та Канаді для міжнародного суду.

 

Як відомо, злочини проти людяності не мають строку давності. Тож з ініціативи урядових, неурядових та культурних інституцій країн, що входять до Європейської платформи пам’яті та сумління, розпочато проект International Justice for the Communist Crimes.

 

Нагадаємо, що Європейська платформа пам’яті і сумління – це некомерційна міжнародна неурядова організація, що об’єднує національні інститути пам’яті, архіви, музеї, меморіали та неурядові організації, що вивчають тоталітарне минуле Європи. Стратегічними партнерами Платформи є Міжнародний Вишеградський фонд (Іnternational Visegrád Fund) та Фонд Конрада Аденауера (Konrad Adenauer Foundation).

 

Від України до Платформи входить Український інститут національної пам’яті, Меджліс кримськотатарського народу, Центр дослідження визвольного руху, Національний музей «Меморіал жертв Голодомору».