Цього року виповнюються 70-і роковини початку акції "Вісла" (28 квітня – 12 серпня 1947 року). За ініціативи Інституту,  28 квітня Україна відзначає День пам’яті жертв депортації українців з українських етнічних земель Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя, проведеного польською владою.

Для  поширення правдивої інформації про цю трагедію, команда Інституту підготувала тематичні інформаційні матеріали. Зазначені матеріали  були надіслані  Міністерству освіти і науки України та Міністерству культури України та будуть розповсюдженні серед загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів, а також у бібліотеках та інших закладах культури.

Ознайомитися з матеріалами можна за лінком.

Акція “Вісла” – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.

Мовою чисел:

Три етапи акції “Вісла”:

• 28 квітня – кінець травня – депортовано українців з Сяноцького, Ліського, Перемишльського, Ясельського, Кросненського, Горлицького, Бжозувського і частково Любачівського повітів;
• червень – “зачистка” Любачівського, Ярославського і Томашув-Любельського, Горлицького, Новосонцького і Новотарзького повітів;
• жовтень – виловлювання українців, які втікали під час перевезень або самостійно поверталися на попереднє місце проживання, відхід загонів УПА із Закерзоння.

19500 квадратних кілометрів охоплювала територія, з якої були виселені українці.

137–150 тисяч  українців і членів змішаних сімей переміщено із 22 повітів, що входили до складу 3 воєводств, і розселено у 71 повіті 9 північно-західних воєводств.

357 бойових акцій провела оперативна група "Вісла" з квітня до липня 1947 року. Ліквідовано 1509 повстанців, знищено 1178 бункерів і криївок, заарештовано майже 2800 осіб із цивільної мережі ОУН і УПА у Закерзонні.

3936 осіб, підозрюваних у співпраці з УПА, було ув’язнено в концтаборі Явожно. З них: 823 жінки, 27 священників. Внаслідок катувань загинуло близько 200 бранців.

Не ближче 50 кілометрів від сухопутного, 30 кілометрів – від морського кордонів, 30 кілометрів від воєводських міст – такими були межі територій, де дозволили селитися українцям.

В цілому,  понад 700 тисяч українців Західної України та південно-східних регіонів Польщі стали жертвами  переселенсько-депортаційних акцій у повоєнні роки.