Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

28 жовтня 1944 року: історична чи політична дата?

Оркестр, квіти, прапори. У Бабиному Яру до урочистостей з нагоди 70-ї річниці визволення України від нацистів готуються київські кадети.

Викладачі метушаться. Учні мужньо виконують усі настанови. Аж ось початок церемонії. Лунають і радянські композиції, і лемківська “Кача”, що стала жалобним гімном полеглих українських героїв.

Перемога у війні, що й досі обростає спекуляціями, для кадетів за останні кілька місяців набула свого значення – вже зовсім неісторичного.

Андрій, кадет: 

“Це свято нагадує бійцям, як їхні предки виграли війну тоді. Я сподіваюся, що після цього свята і наші солдати і бійці виграють її нині.”

Руслан, кадет: 

“Напевно тому, що зараз в Україні дуже складна ситуація, і нам потрібно показати, що ми нічого не забули і ми все пам’ятаємо та шануємо ці свята.”

28 жовтня як дату визволення України від нацистських загарбників започаткував президент Віктор Ющенко.

Як державне свято відзначають з 2009-го. Та цю дату чимало істориків вважають некоректною. У цей день 1944-го іще тривали бої, зокрема, за Чоп. Тоді це були спірні території.

А після цієї дати, нагадує історик Володимир В’ятрович, Україна пережила не менш трагічні події.

Володимир В’ятрович, Інститут національної пам’яті: 

“Саме після 1944 року, після вигнання нацистських окупантів, відбулася, наприклад, депортація всього кримсько-татарського народу. Близько півмільйона мешканців Західної України були піддані репресіям при придушенні національно-визвольного руху.”

Повернення до цієї дати В’ятрович пов’язує з певною політичною інерцією. У той же час, звертає увагу: у суспільстві вже розпочався процес дерадянізації.

І саме від держави залежить, як саме він відбуватиметься.

Володимир В’ятрович, Інститут національної пам’яті: 

“Процеси, які зараз відбуваються стихійно, – їх можна назвати процесами дерадянізації, десовєтизації – все-таки повинні мати якусь легальну основу. Їх провідником має стати держава. Тому що це надзвичайно важливо для вибудовування якоїсь нової ідентичності – проєвропейської, проукраїнської.”

Джерело: euronews