До цієї річниці у Києві упродовж 29-30 червня проходитиме Міжнародна наукова конференція "Український визвольний рух 1920-1950-х років: ідея державності та її реалізація".
30 червня, о 9.00, співробітники Українського інституту національної пам’яті спільно з громадськістю покладуть квіти до меморіальної дошки Дмитру Мирону-Орлику, одному з учасників відновлення української державності у 1941 році.
30 червня 1941-го року у Львові з ініціативи Організації українських націоналістів було проголошено Акт відновлення української державності. Ця чергова спроба українців заявити про власну державність відбувалася у вкрай несприятливих обставинах і навряд чи могла бути успішною. Втім, вона вчергове засвідчила їхнє прагнення до власної незалежності. Український інститут національної пам'яті вшановує проголошення Акту відновлення української державності у контексті Року державності. Водночас довкола цієї події побутує чимало міфів та спекуляцій. Наукова конференція, що відбудеться в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, покликана викристалізувати з них історичну правду.
Дослідники говоритимуть про причини й наслідки проголошення Акту відновлення української державності та місце цієї події в нашій історії.
У роботі конференції візьмуть участь науковці з України, Німеччини, Великобританії, Литви. Зокрема, Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті, Іван Патриляк, декан історичного факультету КНУ імені Т. Шевченка, Володимир Трофимович, завідувач кафедри історії Національного університету «Острозька академія, Богдан Галайко, директор Науково-дослідного інституту українознавства, Дмитро Злепко, професор Українського вільного університету (Мюнхен, Німеччина), Стефан Романів голова Організації українських націоналістів (бандерівців).
Конференція розпочне роботу 29 червня, о 14.00, в аудиторії 349 історичного факультету КНУ ім. Шевченка (вул. Володимирська, 60). Перед початком, о 12.30, відбудеться презентація книги «Петро Дужий. Відоме й незнане».
Науковий форум організовує Український інститут національної пам’яті спільно із Науково-дослідним інститутом українознавства, Історичним факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центром досліджень визвольного руху та МБУ «Центр національного відродження».
Покладання квітів до меморіальної дошки Дмитру Мирону-Орлику відбудеться 30 червня, о 09.00, за адресою Володимирська, 50 (будівля Національної опери України).
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Акт відновлення української державності – декларація про відновлення української держави, проголошена Організацією українських націоналістів під проводом Степана Бандери у Львові 30 червня 1941 року. Документ складався з трьох пунктів. Пункт 1 проголошував відновлення української держави і закликав український народ боротися за суверенну владу на всіх національних землях. У пункті 2 йшлося про створення на західноукраїнських землях української влади, підпорядкованої майбутньому національному урядові в Києві. Пункт 3 містив запевнення, що самостійна Українська держава буде тісно співпрацювати з Німеччиною. Далі було оголошено список членів Державного правління – українського уряду на чолі з Ярославом Стецьком.
Проголошення Акту схвально сприйняли провідні діячі українського політичного руху та українська спільнота. Зокрема, йому присвятив окрему відозву митрополит Андрей Шептицький. У наступні дні по всій Західній Україні активісти ОУН організували мітинги на підтримку Акту, створювали органи української місцевої влади.
Оскільки підготовка документа здійснювалася таємно, його проголошення стало для окупаційної німецької влади «громом серед ясного неба». Через кілька днів, після консультацій з Берліном, гестапо заарештовує Ярослава Стецька, Степана Бандеру й низку інших діячів. Після того як Бандера і Стецько відхилили вимоги німців про відкликання Акту, обоє опинилися у концтаборі Заксенгаузен (за 30 км від Берліна). Із 11 липня 1941 р. нацисти заборонили будь-яку політичну діяльність українським організаціям, у тому числі маніфестації на підтримку Акту 30 червня. А вже в вересні німецька поліція безпеки провела масові арешти оунівців, за гратами опинилися майже 2 тис. осіб. У відповідь залишки керівництва ОУН(б) ухвалюють рішення про перехід в підпілля, активізацію антинімецької пропаганди й підготовку збройного повстання проти окупантів.
МИРОН Дмитро (псевдонім — «Орлик») народився 5 листопада 1911 р. в селі Рай (нині Бережанського р-ну Тернопільської обл.). Навчався в Бережанській гімназії, з якої був виключений за приналежність до ОУН. Середню освіту здобув у Малій духовній семінарії у Львові. Із 1930 р. — студент факультету права Львівського університету, в цей час займав пост референта юнацтва Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях. Один із редакторів першого підпільного видання ОУН в Україні «Бюллетень КЕ ОУН на ЗУЗ».
За участь в підпіллі був засуджений, карався в польських тюрмах у Равічу і Вронках (1933-1938 рр.). Політичний референт Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях (1938-1939 рр.). Співавтор вишкільного матеріалу «44 правила життя українського націоналіста» (1938 р.) та автор праці «Ідея і чин України» (1940 р.). Член Проводу ОУН (б), крайовий провідник ОУН(б) на західноукраїнських землях (1940 р.). Влітку 1941 р. – провідник Північної похідної групи ОУН(б), згодом заарештований гестапо за підпільну діяльність на Київщині.
Однак Дмитру Мирону разом із Василем Куком й Тарасом Онишкевичем вдалося втекти з-під арешту й повернутися до Львова. У 1941-1942 рр. займав пост крайового провідника на Центрально-Східних українських земель. Загинув 25 липня 1942 р. у перестрілці з гестапівцями на розі вулиць Фундуклеївської та Театральної (нині – Богдана Хмельницького і Лисенка) у Києві.
ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ
29 червня
12.00 – 14.00 – реєстрація учасників, кава для учасників конференції.
12.30 – 13.30 – презентація книги «Петро Дужий. Відоме й незнане».
14.00 – 14.20 – відкриття конференції. Вітальне слово:
-
Лілії Гриневич, Міністра освіти і науки України;
-
Леоніда Губерського, ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
-
Андрія Когута, директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України;
-
Стефана Романіва, голови Організації українських націоналістів;
-
Богдана Федорака, в.о голови Державного Правління.
14.20 – 15.40 – пленарне засідання.
Модератор: Богдан Галайко, к.і.н., директор Науково-дослідного інституту українознавства.
Доповіді:
-
Іван Патриляк, д.і.н., професор, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ), «Акт 30 червня 1941 року: запланований сценарій відновлення державності та історичні реалії»;
-
Володимир В’ятрович, к.і.н., голова Українського інституту національної пам’яті (Київ), «Акт відновлення Української Держави в контексті державотворчих проектів ОУН 1920 – 1940 років»;
-
Олександр Сич, к.і.н., голова Івано-Франківської обласної ради, професор кафедри публічного управління та адміністрування Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, «Соціальна складова в ідеологічних засадах українського визвольного руху 20 – 50 років XX ст.»;
-
Галина Стародубець, д.і.н., професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Житомирського державного університету ім. І Франка (Житомир), «Радянський політичний режим в теоретичній думці українського визвольного руху 1930 – 1940 років»;
-
Павло Гай-Нижник, д.і.н., завідувач відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства (Київ), «Верховне керівництво і партійно-політична система УССД у державницькій моделі ОУН(б) 1940 – 1960 років».
15.40 – 16.00 – перерва на каву.
16.00 – 17.10 – дискусійна панель «Акт 30 червня в історіографії і пам’яті».
Модератор: Іван Патриляк, д.і.н., декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Доповіді:
-
Володимир Трофимович, д.і.н., професор, завідувач кафедри історії ім. М.П. Ковальського Національного університету «Острозька академія» (Острог), «Відображення Акту 30 червня 1941 р. у працях і мемуарах учасників українського визвольного руху»;
-
Геннадій Іванущенко, керівник архіву ОУН в Українській Інформаційній Службі (Лондон), «Відновлення Української Державності 1941 року у спогадах Володимира Горбового»;
-
Яна Примаченко, к.і.н., науковий співробітник Інституту історії України НАН України (Київ), «Pro and Contra: Акт відновлення української державності 1941 р. в інтелектуальних дискусіях північноамериканської діаспори»;
-
Василь Ухач, к.і.н., доцент кафедри теорії та історії держави і права Тернопільського національного економічного університету (Тернопіль), «Сучасна українська історіографія Акту проголошення відновлення Української держави 30 червня 1941 року (історико-правовий аспект)»;
-
Олег Ярошинський, к.і.н., старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства (Київ), «Акт відновлення української державності 30 червня 1941 р. в комеморативних практиках ОУН(б): 1945–1991 рр.».
17.10 – 17.30 – перерва на каву.
17.30 – 19.45 – дискусійна панель «Відновлення української державності 1941 року: незнаний досвід».
Модератор: Галина Стародубець, д.і.н., професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Житомирського державного університету ім. І.Франка.
Доповіді:
-
Дмитро Злепко, др. габіл., професор Українського вільного університету (Мюнхен), «Ярослав Стецько: з Кракова у Львів (червень – липень 1941) за документами Міністерства зовнішніх справ Рейху»;
-
Микола Посівнич, к.і.н, науковий співробітник Інституту українознавства НАН України, президент БГФ Літопис УПА ім. В.Макара, «Державотворча діяльність Степана Бандери у 1940 – 9141 рр.»;
-
Simonas Jazavita, PhD student, museologist Vytautas Magnus University, Kaunas City Museum (Каунас),«Relations and Cooperation between Organisation of Ukrainian Nationalists and Lithuania‘s Representative in Germany Kazys Škirpa in 1939 – 1941» («Відносини і співробітництво між Організацією Українських Націоналістів і литовським представником в Німеччині Казісом Шкірпою в 1939 – 1941 роках»);
-
Василь Деревінський, д.і.н., професор Київського національного університету будівництва і архітектури (Київ), «Адміністративно-територіальний устрій Української держави, відновленої 30 червня 1941 р.»;
-
Олександр Пагіря, к.і.н., науковий співробітник Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору» (Львів), «Угорщина та відновлення Української держави влітку 1941 р.»;
-
Руслан Забілий, к.і.н., директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (Львів), «Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 року: маловідомі аспекти»;
-
Олеся Ісаюк, д.ф., науковий співробітник Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (Львів), «Акт 30 червня 1941 року і нацистські репресії проти проводу ОУН(б) в документах архіву Міністерства зовнішніх
-
справ Німеччини»;
-
Анатолій Русначенко, д.і.н., професор Інституту екології, економіки і права (Київ), «30 червня 1941 р. в новітній історії України в контексті ІІ світової війни»;
-
Людмила Герасименко, к.і.н., слухачка Дипломатичної академії України при МЗС України, «Питання Української Самостійної Соборної Держави в документах ОУН»;
-
Богдан Галайко, к.і.н., директор Науково-дослідного інституту українознавства «Патріотичне виховання молоді як елемент державного будівництва: підходи українських націоналістів у 1920 – початку 1940 рр.».
21.00 – дружня вечеря.
30 червня
9.00 – 9.30 – урочисте покладання квітів до меморіальної дошки Мирону Орлику на будівлі Національної опери (вул. Володимирська, 50) на вшанування 75-річчя проголошення Акту відновлення української державності.
10.00 – 12.00 – дискусійна панель «Збройна боротьба за незалежність у 1940-1950-х роках».
Модератор: Василь Деревінський, д.і.н., професор Київського національного університету будівництва і архітектури.
Доповіді:
-
Сергій Адамович, д.і.н., професор Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника (Івано-Франківськ), «Бої Березівської сотні в 1945 р.: на захисті «Космацької республіки»;
-
Ярослав Антонюк, к.і.н., співробітник ГДА СБ України ( Київ), «Державотворча діяльність ОУН(Б) на Берестейщині (літо 1941 – осінь 1942 рр.)»;
-
Володимир Іванченко, старший науковий співробітник Національного музею історії України (Київ),«Український визвольний рух у Криму під час радянсько-німецької війни 1941 – 1945 років»;
-
Андрій Сухих, аспірант кафедри історії ім. М.П. Ковальського Національного університету «Острозька академія» (Острог), «Боротьба за терени впливу між радянськими партизанами та українськими повстанцями на Рівненщині восени 1943 р.»;
-
Ігор Бігун, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху (Київ), «Розгром повстанської республіки «Січ» радянським Сумським партизанським з’єднанням у січні 1944 р.»;
-
Олександр Іщук, к.і.н., завідувач відділу історії України ХХ ст. Національного музею історії України (Київ),«Діяльність агентурно-бойових груп НКВД-КГБ УССР проти підпілля ОУН та УПА в 1944 – 1960 рр.»;
-
Наталія Ніколаєва, к.і.н., науковий співробітник історичного факультету Київського національного факультету імені Тараса Шевченка, «Ліквідація органами НКВД-НКГБ-МГБ-КГБ підпільних типографій ОУН після завершення Другої світової війни».
12.00 – 12.20 – перерва на каву.
12.20 – 14.20 – дискусійна панель «Українська повстанська армія – життя у підпіллі».
Модератор: Руслан Забілий, к.і.н., директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького».
Доповіді:
-
Юрій Щур, к.і.н., директор Запорізького науково-дослідного центру «Спадщина» (Запоріжжя), «Намагання ОУН-р відновити мережу в Запорізькій області після закінчення німецько-радянської війни»;
-
Іван Ковальчук, к.і.н., доцент Житомирського державного університету імені Івана Франка (Житомир),«Постать Федора Воробця («Верещаки») в українському націоналістичному русі»;
-
Сергій Волянюк, дослідник МНПТ «Обереги» (Тернопіль), «Розбудова Української народної самооборони на території Тернопільщини у 1943-1944 роках»;
-
Валентина Смірнова, старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні (Київ), «Колекція робіт Н. Хасевича («Зота»): короткий джерелознавчий огляд (на матеріалах фондозбірні Національного музею історії України у Другій світовій війні)»;
-
Володимир Ковальчук, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України (Київ), «Секретаря райпарткому післали в царство Прозерпіни і Плутона...» (стилістичні прийоми в документах УПА);
-
Вадим Прокопов, аспірант кафедри історії України Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара (Дніпро), «Дозвілля і свята вояків УПА та ОУН на Закерзонні 1943 – 1947 рр.»;
-
Аліна Коваль, аспірантка історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ), «Юнацькі роки та становлення особистості останнього головнокомандувача УПА Василя Кука (1913 – 1934 рр.)».
14.20 – 15.00 – обід.
15.00 – 16.00 – дискусійна панель «Повстанський рух 1920-1930-х років в контексті боротьби за українську державність».
Модератор: Володимир Тиліщак, к.і.н., заступник голови Українського інституту національної пам’яті.
Доповіді:
-
Ганна Капустян, д.і.н, професор Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (Кременчук), «Принципи народного самоуправління в махновському повстанському русі»;
-
Григорій Кондратюк, д.і.н, доцент кафедри історії Кримського інженерно-педагогічного університету (Сімферополь), «Кримськотатарський визвольний рух в умовах громадянської війни та встановлення радянської влади в Криму (1917 – 1928 рр.)»;
-
Тетяна Григоренко, старший науковий співробітник Черкаського обласного краєзнавчого музею (Черкаси),«Наддніпрянський отаман Іван Григорович Савченко – «Нагірний» (за матеріалами архіву Управління МВС України в Черкаській області)»;
-
Олена Лисенко, директор Чернігівського обласного комунального закладу «Пошукове агентство по створенню науково-документальних серіалів «Книга Пам’яті» та «Реабілітовані історією» (Чернігів),«Погляди селян-повстанців на державний та політичний устрій України (на прикладі повстання Я. Рябченка 1931 р.)».
16.00 – 16.30 – Підведення підсумків конференції.
