Упродовж шести днів тривало дослідження місця поховання в’язнів тюремного відділення управління НКВД у Волинській області. З початком німецько-радянської війни в червні 1941-го, перед тим, як відступити з Луцька, енкаведисти розстріляли ув'язнених.

Про початок розкопок читайте за лінком.

У ямі діаметром 5 і глибиною 2 метри учасники дослідження місця поховання знайшли рештки 107 осіб. Нагадаємо, археологічні розкопки проводило комунальне підприємство Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій «Доля».

Як розповіли дослідники, тіла лежали хаотично. Окрім людських решток, у ямі виявили обпалені залишки документів, гільзи радянського виробництва.

Заступник директора підприємства “Доля” Ярослав Онищук розповів, що під час бомбардування німецькою авіацією одна з бомб розірвалася поруч із в’язницею; воронку від вибуху використали, щоб сховати тіла розстріляних. Саме цю яму і знайшли дослідники. “Разом із останками вдалося знайти уламки від розірваного снаряду, патрони, гільзи, замки, посуд, рештки взуття й одягу, наприклад, ґудзики”, – сказав пан Ярослав.

Вигляд відкритого поховання. Фото: "Волинь 24"

За словами керівника робочої групи з проведення розкопок, історика Сергія Годлевського, судячи зі знайдених скелетів, розстріляли тут молодих, здорових людей віком 20-40 років. “Про розстріл в’язнів, звісно, було відомо, тож іще з 1989-го прогресивна громадськість Луцька почала вшановувати пам’ять загиблих, – говорить він. – Перші серйозні дослідження почались у 1990-х: була створена ініціативна група, яка домоглася відкриття кримінальної справи. Справу, на жаль, закрили. Але в 2009-му, після того як місцевий житель знайшов тут людські кістки, розпочались пошукові роботи”.

За фактом відкриття масового поховання людей, які загинули насильницькою смертю, управління Міністерства внутрішніх справ у Волинській області відкрило кримінальне провадження. Триває судово-медична експертиза знайдених останків.

“Архівні документи свідчать, що станом на 10 червня 1941 року в луцькій тюрмі НКВД утримували 2 117 в’язнів, – розповідає представник Інституту національної пам’яті у Волинській області, член робочої групи з проведення розкопок, історик Леся Бондарук. –  Спершу усіх ув’язнених планували евакуювати до Вологди й Астрахані. 22 червня, близько обіду, в’язниця потрапила під бомбардування німецьких літаків. По його завершенню в'язні вчинили бунт. Але утекти пощастило одиницям. Навздогін утікачам вислали наряди НКВД, які розстрілювали їх на місці або повертали до тюрми. 23-24 червня 1941 року у в’язниці розстріляли близько двох тисяч осіб на підставі директиви народного комісара Держбезпеки СРСР Меркулова №2445-М від 23 червня 1941 року. Згідно з цією директивою, на осіб, які утримувалися в тюрмах західних областей України, складались списки, за якими вони підлягали розстрілу за місцем їх утримання у зв'язку з початком війни з Німеччиною”.

Пошуковці та представники громадськості вважають, що потрібно продовжити пошук інших місць захоронення жертв розстрілів, а також облаштувати музей пам’яті у приміщенні в’язниці. Зараз там діє монастир Різдва Христового.

Фото: "Вісник"