Круглий стіл, присвячений 150-річчю історика, голови Центральної Ради Української Народної Республіки відбувся 26 вересня в обласній науковій бібліотеці Чернігова. У заході взяли участь студенти Чернігівського національного технологічного університету й учні Чернігівського обласного педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді Чернігівської обласної ради.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка, Чернігівський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій за сприяння департаментів культури і туризму, національностей та релігій й інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації.

"Одним із ключових досягнень Михайла Грушевського є написання десятитомної "Історії України-Руси", – зазначив представник УІНП Сергій Бутко. – Народ, нація та його держава не можуть існувати без власної історії, мови, культури. Михайло Грушевський чітко і фундаментально обґрунтував окремішність українського і російського народів, переконливо довів неперервність розвитку українського народу, його державотворення з давніх часів. Журналіст і науковець, член Центральної Ради, уродженець Глухова Євген ОНАЦЬКИЙ писав: «Після праці Михайла ГРУШЕВСЬКОГО Українська Нація нарешті себе віднайшла, і можна бути певним, що більше вже ніколи себе не втратить…» Важко знайти більш точну оцінку великому українцю».

Історики розповіли про перебування Михайла Грушевського на Чернігівщині.

«Влітку 1924-го, тільки-но повернувшись в Україну, Михайло Сергійович на цілий тиждень приїхав у Чернігів. Зустрічався з істориками, громадськістю, знайомився з історичними пам’ятками. Вчений планував посилити дослідницьку роботу на місцях. Мріяв видати наукові збірники, присвячені кожному регіону України. Але світ побачили лише два видання – про Київ та Чернігово-Сіверщину. Між тим виданий у 1928 р. ґрунтовний збірник статей «Чернігів і Північне Лівобережжя» і сьогодні має високий науковий авторитет, історики залюбки користуються матеріалами, підготовленими майже 90 років тому. Дві статті підготував і Михайло Грушевський, що також виступив у ролі упорядника. Одну із розвідок він присвятив археологічним знахідкам у Мезині, інша стала свого роду програмовим матеріалом, покликаним належно відобразити місце Чернігіво-Сіверщини в українській історії», – розповів Сергій Горобець.

На думку Володимира Бойка, учня відомих українських вчених Анатолія Буравченкова і Владислава Верстюка, кандидата історичних наук, «політиком і державним діячем Михайло Грушевський сформувався як прихильник народницького розуміння історії і послідовник Володимира Антоновича. Інший вирішальний вплив на нього – парламентаризм в Австро-Угорщині. Його очікування щодо конструктивної співпраці навіть з революційними російськими колами, навіяні навчанням у російському за своєю суттю університеті та ідеями соціалізму виявилися марними. Проте, відданий своїм ідеалам та українському народові, він швидко, тобто впродовж березня 1917 р. – січня 1918 р., перетворив Українську Центральну Раду з міської громадської організації в справжній український парламент, подолавши власні уявлення про можливість співіснування з Росією в рамках однієї держави, навіть демократичної та федеративної. Зрештою ініціював проголошення незалежності Української Народної Республіки. Безперечно, що у державотворчому процесі з березня 1917 р. до березня 1918 р. в усіх успіхах та прорахунках йому належить головна роль. Фактом є те, що він – будівник сучасної української нації та держави».

Під час круглого столу його учасникам представили виставку книжкових і періодичних видань «Михайло Грушевський – історик і будівничий нації», що відкрилася у бібліотеці.

Олександр Майшев