![]() |
|
Чернігівському історичному музею імені Василя Тарновського виповнилося 118 років26 листопада 2014 року Чернігівському історичному музею імені В.В. Тарновського виповнилося 118 років. Офіційно відкритий 14 (за старим стилем) листопада 1896 р. як музей Чернігівської губернської вченої архівної комісії, він став першим загальнодоступним музеєм Чернігова. У цей день традиційно Чернігівський музей імені В.В. Тарновського зібрав своїх працівників, друзів, партнерів, серед яких й Український інститут національної пам’яті, колег по галузі культури і по музейному цеху, просто симпатиків. На відміну від попередніх років у цей військовий час для України музейники відмовилися від формату свята, а натомість зробили музейну зустріч. На ній згадали про найважливіші здобутки і проблеми, якими переймався колектив у 2014 році. Відмітили плідну співпрацю з Українським інститутом національної пам’яті. Окреслили основні напрямки роботи у 2015 році. Добрі слова подяки, поваги, визнання авторитету і важливості роботи музею, професіоналізму його співробітників висловила заступник директора департаменту культури і туризму, національностей та релігій облдержадміністрації – начальник управління культури, національностей, релігій та економічних питань Л.В. Белінсон, вручивши колективу грамоту. Від імені голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича та колективу установи привітав із 118-им днем народження головного музею Чернігівщини, свого давнього та надійного партнера представник Інституту Сергій Бутко. Він за дорученням керівника передав до фондів бібліотеки музею збірник документів «Геноцид в Україні 1932–1933 рр. за матеріалами кримінальної справи №475», який нещодавно видано Інститутом української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України, Українським інститутом національної пам’яті та Службою безпеки України. Разом з теплими вітаннями музей отримав і подарунки: копії документів, пов’язаних з подіями І Світової війни, від Державного архіву Чернігівської області (вони доповнять відкриту в музеї 19 листопада виставку «По кому дзвонить дзвін»); завдяки Благодійному єврейському фонду «Хасде Естер» зібрання музею поповнилося унікальним музейним предметом – надгробною дерев’яною дошкою – мацев 1890 року; нерозрізаним аркушем банкнот номіналом 5 гривень від Управління НБУ в Чернігівській області; поштівкою з видом зали Чернігівського державного музею кінця 1920-х років від видавництва «Богдана», книжковий фонд музею збільшився завдяки обласній науковій універсальній бібліотеці імені В.Г. Короленка і художнього музею імені Григорія Галагана. Були сердечні вітання і подарунки, квіти від колективу обласного науково-методичного центру культури і мистецтв, «АТР студії «Колібрі», художника-дизайнера багатьох музейних видань Л.М. Посьмашної. До дня народження вийшло з друку 15 число музейного збірника наукових праць «Скарбниця української культури», примірник якого передано до Українського інституту національної пам’яті. Книжка була укладена і підготовлена до видання рік тому, що й позначене на титульному аркуші, але побачила світ лише нині. Особливість цього номера у тому, що переважна більшість його публікації – 33 – це доповіді та повідомлення з наукової конференції «Колекціонування українських старожитностей як складова частина українського національного руху і національного відродження ХІХ – початку ХХ століть», проведеної музеєм до 175-річчя від дня народження В.В. Тарновського. Вони розповідають про музейні зібрання як прояви патріотизму, одним із найяскравіших прикладів якого є колекція Василя Васильовича Тарновського (1838–1899), про долю створеного у Чернігові завдяки йому Музею українських старожитностей. Цікава інформація про членів родини, одним з авторів якої є Ірина Михайлівна Трач, внучата племінниця В.В. Тарновського, що мешкає в Києві. Оприлюднені дослідження предметів із зібрання мецената, що нині зберігаються у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського, Шевченкова «Катерина», яка перебуває у Національному музеї Тараса Шевченка у Києві. Чимало повідомлень присвячено історії та колекціям інших музеїв країни та архівних установ. Традиційна рубрика «Краєзнавство» містить матеріли з історії краю кінця ХVІІІ – середини ХХ століть. Загалом у збірнику 40 статей 40 авторів. 20 публікацій належать 17 співробітникам музею імені В.В. Тарновського. Інші автори – науковці українських музеїв, інститутів Історії та Народознавства НАН України, університетів, архівісти. У серії біобібліографічних покажчиків «Історики та краєзнавці Чернігівщини» музеєм у співпраці з Чернігівською обласною науковою універсальною бібліотекою імені В.Г. Короленка та Чернігівською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України побачив світ 19-й випуск – «Світлана Олександрівна Половникова». Заслужений працівник культури України, лауреат обласної премії імені Михайла Коцюбинського, добре знана і шанована дослідниця історії Чернігівщини й України, Світлана Олександрівна понад 44 роки віддано працює в музеї імені В.В. Тарновського. Вона автор багатьох експозицій, виставок, цікавих освітніх проектів, досвідчений і цікавий екскурсовод, активна учасниця наукового життя краю. Науковий доробок Світлани Олександрівни складають 147 публікацій (на початок 2014 року), які охоплюють історію Чернігівщини від Київської Русі до сьогодення, спектр її інтересів надзвичайно багатий, а виданий у 2010 році «Альбом автографів «Качанівка» є унікальною, винятковою працею. Варто відзначити, що з 18-ти попередніх видань серії 5 присвячені співробітникам Чернігівського історичного музею. На зустрічі загалу був представлений збірник «Євреї Лівобережної України. Історія та культура: Матеріали VІІІ Міжнародного наукового семінару». Наукове зібрання з 2000 року відбувається в Чернігові і від самого початку активну участь у ньому беруть співробітники Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. З 2013 року музей став одним з організаторів семінару і видавцем його матеріалів. Пропоноване видання містить нариси про долі чернігівців – синів і доньок єврейського народу, їх місце в історії України, героїчні та трагічні події. Широко пропагуються музейні колекції, що не дивно, адже з 16 нарисів 9 підготовлені працівниками музеїв, у тому числі 7 – Чернігівського історичного імені В.В. Тарновського. Учасники заходу відвідали виставку циклу «Маленькі дрібнички дворянського світу», серія «Жінки», де серед інших подробиць життя дворянок на Чернігівщині показана їхня участь у допомозі фронту Першої світової війни. |
![]() |