"Українська держава і суспільство мали би певним чином оцінити весь спадок комуністичного режиму і вирішити для себе, що з нього можна взяти в майбутнє для побудови нової держави, а що залишити у минулому і засудити, щоб не повторилось". Про це розповів співробітник УІНП Сергій Рябенко в інтерв'ю у програмі "Україна єдина".

За його словами, у законодавстві такого визначення, як декомунізація поки що нема, але його варто було би окреслити.

 

"Декомунізація - це багатопланове явище, що мало би включати в себе певну оцінку з боку держави та суспільства подіям нашої нещодавно історії радянського комуністичного режиму, її постатям, міфам. Маємо засудити злочини, які були вчинені проти українського народу в період комуністичного режиму його вищим керівництвом і виконавцями, особливо це стосується першої половини 20 століття. Третій елемент, який має охоплювати визначення, це що треба робити державі з усім цим спадком. Не йдеться лише про матеріальну культуру, як от пам'ятники, топоніміку, назви, так і цілого спадку радянських міфів, історії," - пояснює співробітник Українського інституту національної пам'яті Сергій Рябенко. 

 

21 травня вступили у дію 4-ри декомунізаційні закони: про заборону пропаганди комуністичного та нацистського режимів, щодо відкриття архівів КГБ, вшанування борців на волю України у ХХ ст., увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні.

 

"Закони - якраз той поштовх, якого не вистачало нашому суспільству всі ці 24 роки незалежного існування України, щоб дати раду з усією цією радянською спадщиною", - додає Рябенко.  

 

Прес-служба