|
ДЕНАЦИФІКАЦІЯ НІМЕЧЧИНИ: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
Юрист Українського інституту національної пам'яті Сергій Рябенко про те чому публічне використання комуністичної та нацистської символіки у демократичному суспільстві є неприпустимим. Так само, як і питання, чи може суспільство виправдовувати злочини комуністичних тоталітарних режимів будь-якими «високими цілями», і чи має боротьба з нацизмом у роки Другої світової війни служити «індульгенцією» для таких злочинів та їх виконавців.
Пакет законів, ухвалених Верховною Радою два роки тому, ми звикли називати «декомунізаційним». Проте законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» наша держава засудила та визнала несумісним із правами людини не тільки радянський комуністичний режим 1917–1991 років, а й нацистський тоталітарний режим Третього райху. Одночасно з публічним використанням комуністичної заборонено також нацистську державну і партійну символіку. Її використання в Україні також визнано наругою над пам’яттю мільйонів жертв гітлерівського режиму.
"Ці паскудства – ваша вина!" Такі плакати розповсюджували по всій післявоєнній Німеччині Фото: "Збруч"
За два роки, що минули, українське суспільство багато дізналося про процеси декомунізації, через які свого часу пройшли інші країни Центральної та Східної Європи. Саме на досвід сусідів – Чехії, Польщі, країн Балтії, Угорщини, Словаччини – спиралася наша держава, ухвалюючи декомунізаційний пакет законів. Натомість в Україні відомо значно менше про процеси денацифікації у післявоєнній Європі. А тим часом декомунізація – це процес, що має з денацифікацією багато спільного.
Німецький досвід показав, що засудження злочинних практик колишнього тоталітарного режиму, усунення від влади його найвищих керівників і покарання злочинців є важливою та необхідною передумовою побудови демократичного суспільства, заснованого на засадах поваги до прав людини та основоположних свобод.
Заміна таблички колишньої Гітлер-штрасе на Бангоф-штрасе (вул. Вокзальна). Фото: "Збруч"
На відміну від нацизму, міжнародного суду над злочинами радянського та інших комуністичних режимів у післявоєнній Європі досі не відбулося. Його проведення дозволить нарешті розставити всі крапки над «ї» та показати, чим насправді в історії України та інших держав були ці режими. Більше у статті Сергія Рябенка на сайті "Збруч"
|