За результатами вивчення питання Інститут повідомив міського голову, що перший із зазначених підпільників як вояк Армії Крайової відзначився зокрема у боротьбі проти структур українського визвольного руху на Волині у 1943-1944 роках. Інший — як вояк Армії Крайової, а згодом і крайньо-націоналістичного угруповання Народове Сіли Збройні, брав участь в каральних акціях проти українського населення в околицях Лежайська та Замостя в 1943 році.

Переклад листа польською - за посиланням.

Ten teks jest dostępny również w języku polskim - tutaj

Зважаючи на ці обставини, Інститут порекомендував у листі-відповіді міському голові відкласти відкриття меморіальної таблиці для подальшого вивчення питання щодо можливої участі зазначених польських вояків у злочинах проти цивільного українського населення.

Участь Вацлава Капісто та Леонарда Зуб-Здановича в антинацистському та антикомуністичному русі безперечно є підставою для їх вшанування як героїв польського народу. Разом з тим, їх боротьба проти українців, зокрема на українських теренах, робить неможливим аналогічне їх трактування в Україні.

На території Польщі вшановуються пам'ятниками та пам'ятними таблицями історичні діячі, важливі для Польської держави, навіть попри застереження, які можуть бути щодо їх діяльності у сусідніх країн. Але спроби меморіалізації таких неоднозначних фігур поза межами польської території викликатимуть очікувану негативну реакцію з боку місцевої громадськості.

Відкриття у Польщі пам'ятників чи пам'ятних таблиць воякам УПА, які брали участь в боротьбі проти поляків, як і аналогічний захід в Україні з увічнення поляків, що відзначилися в діяльності проти українців, містять загрозу розпалювання гострих суспільно-політичних суперечок.

В історії обох країн є чимало сторінок, які розповідають про нашу спільну боротьбу і однаково трактуються по обидва боки кордону. Але, на жаль, є сторінки протистоянь, які, об’єктивно, по-різному сприймаються в обох країнах.

Щирий діалог довкола цих важких питань можливий тільки за умови взаємної поваги до різниці в інтерпретації такого роду подій, у відсутності намагань однієї зі сторін нав'язати своє бачення іншій.

В іншому випадку ми ризикуємо відновити проблеми давніх непорозумінь, замість розвивати здобутки десятиліть добросусідства. Нинішній стан наших добрих відносин був вистражданий у віках, і конфлікти минулого ніколи не були фундаментом нашого нового вільного, після падіння тоталітаризмів, життя.

Наше минуле і сьогодення мають слугувати майбутньому.

Цей текст можна прочитати польською за посиланням.

Ten teks jest dostępny również w języku polskim - tutaj.