16 листопада у приміщені Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми дослідження Голодомору у ХХІ ст.: цифри, джерела, висновки».

Вітаючи учасників конференції, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович відзначив, що Україні принципове міжнародне визнання цієї трагедії: «Ми маємо надати цій події міжнародного визнання, що Голодомор – це геноцид. Відповідно до указу Президента про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору буде втілюватись цей проект спільно з Міністерством закордонних справ 2018 року. Тому на 85-ту річницю геноциду ми проведемо кампанію “Україна пам’ятає. Світ визнає”».

На заході своїми спогадами ділились свідки Голодомору 1932 – 1933 рр. Вони щемно розказували пережиті в дитинстві історії виживання в ті непрості роки. Присутнім вдалося почути розповідь Зіновія Масло, який згадував, що завдяки хитрощам свого батька їм вдалося вижити, адже він ховав в нестандартних місцях мед та хліб. Інший свідок Голодомору Микола Онищенко розповів, як будучи п’ятирічним хлопчиком він збирав колоски на полі, де його помітив патруль, та побачивши, що він малолітній – відпустив.

Конференція була поділена на три тематичні панелі. Перша з яких «Правові аспекти визнання геноциду українців: виклики сьогодення», яка була присвячена проблемам юридичної кваліфікації Голодомору як злочину геноциду та питанням його міжнародного визнання. До обговорення долучились Володимир Василенко (Надзвичайний та повноважний Посол України, доктор юридичних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська Академія», заслужений юрист України); Валерій Удовиченко (співробітник Служби безпеки України, керівник слідчо-оперативної групи СБУ з розслідування кримінальної справи за фактом вчинення геноциду в Україні у 1932 – 1933 рр., заслужений юрист України) та Дмитро Козоріз (представник Департаменту закордонного українства та етноконфесійного діалогу МЗС України). Модерувала панель Мирослава Антонович, доктор права, доцент Національного університету «Києво-Могилянська Академія».

До роботи у другій панелі – «Демографічні втрати України в 1932 – 1933 рр.: нові дослідження» були запрошені фахівці, які гостро обговорювали непросту тему втрат України. В емоційному обговоренні взяли участь зокрема Олександр Гладун (д. е. н., заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України, Наталія Левчук, д. е. н., с.н.с., провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України), Володимир Сергійчук (д. і. н., професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Андрій Кісь (к. мед. н., експерт вищого кваліфікаційного класу, лікар вищої категорії, заступник начальника Харківського бюро судово-медичної експертизи) та інші. Модерував панель історик, журналіст, аналітик Ростислав Мартинюк.

Третя дискусійна панель стосувалась теми «Джерела для вивчення історії Голодомору і докази злочину геноциду». Панель об’єднала дослідників різних категорій джерел з історії геноциду українців: офіційних документів режиму, що збереглися в архівах, даних усної історії, щоденників очевидців, документів іноземних спецслужб і дипломатичних представництв, закритої внутрішньовідомчої документації – партійних і каральних органів тощо. В ній були задіяні Станіслав Кульчицький (д. і. н., професор, Інститут історії України НАН України), Василь Марочко (д. і. н., професор, Інститут історії України НАН України, голова Асоціації дослідників голодоморів в Україні), Степан Дровозюк (д. і. н., проф., ректор Вінницької академії неперервної освіти), Ніна Лапчинська (історик, дослідниця Голодомору, Національний музей «Меморіал жертв Голодомору»), Валентина Борисенко (д. і. н., професор, Інститут мистецтвознавства, фольклористки та етнографії НАН України).
Зазначимо, що цього року світ вшановувати жертв Голодомору будуть 25 листопада 2017 року.

Організатори конеренції:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
Національний музей «Меморіал жертв Голодомору»,
Фундація українського Голодомору-Геноциду (Чикаго, США),
Український інститут національної пам’яті,
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України,
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнографії імені М.Т. Рильського,
Асоціація дослідників голодоморів в Україні,
Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932 – 1933 рр.