У Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського відбулася зустріч з дослідниками «Пам'ять про тоталітаризм: український та казахстанський досвід», під час якої науковці поділилися досвідом переосмислення сталінського терору.

Казахстанські дослідники презентували проект «Карлаг: пам’ять заради майбутнього» та нові видання, присвячені політичним репресіям в Казахстані.

Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Казахстан в Україні та Республіці Молдова Самат Ордабаєв підкреслив: «Сьогоднішня зустріч важлива тим, що історія казахстанського та українського народів дуже пов’язана. Багато українців були безневинно репресовані і опинилися в таборах у Казахстані. Найстрашніший табір на території Казахстану - Карагандинський, де викосили цвіт інтелігенції. Майже кожну родину у 1950-1960-х роках торкнулася ця трагедія. Велику роботу наші вчені роблять з позиції зближення відносин між нашими народами. Для нас важливо реалізовувати цей проект для збереження пам’яті про тих, хто зробив великий внесок у розвиток наших держав».

Доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал зауважив, що нинішній захід є важливим, бо історія демонструє тісний зв’язок між обома народами та висловив сподівання на подальшу співпрацю.

«Карлаг – це один трагічний, значимий, але все ж епізод у системі таборів, які почали закладатися у більшовицькій Росії у 1919 році. До кінця 1938 року у СРСР було заарештовано 1,5 млн. осіб. З них 800 тис. було знищено. В Україні в ті роки за статистикою НКВД заарештували 190 тис. і розстріляли близько 121 тис. Ці події змушують нас замислитися, що таке тоталітаризм і що таке демократія», – сказав Ю. Шаповал.

«Трагічні сторінки історії ХХ століття, влаштовані тоталітарним режимом, не залишають нас байдужими. Ми повинні пам’ятати і передати прийдешньому поколінню, щоб воно зрозуміло і засвоїло уроки з тих подій. Наш проект має назву «Карлаг: пам’ять заради майбутнього» і ми започаткували його п’ятнадцять років тому – щоб репресії більше ніколи не повторювалися. Це наша спільна історія, історія тих народів, які були на території Казахстану», – наголосив науковий керівник проекту «Карлаг: пам’ять заради майбутнього», доктор юридичних наук Нурлан Дулатбеков.

Проректор із наукової роботи і міжнародного співробітництва Академії «Болашак» професор Тетяна Смолькіна розповіла, як у Казахстані використовують досвід дослідження трагедії КАРЛАГу для формування громадської свідомості молоді. Передусім це стосується студентів педагогічних вищих навчальних закладів: «Від того, які педагогічні кадри будуть працювати у наших школах залежить яке покоління казахстанців виросте і яка свідомість у них сформується. Наскільки вони зможуть адекватно оцінити наше минуле і наше сьогодення. До речі, у Казахстані взято курс на модернізацію суспільної свідомості».