Публічний діалог з історії «Українська революція на Півдні: перший досвід самоорганізації українців Криму у 1917 році» відбувся в Києві.

Захід приурочено до століття проведення у Сімферополі з’їзду українців Криму та Північної Таврії, який став першим досвідом самоорганізації українців Криму та  материкової частини губернії у регіональному масштабі.

Проведення з’їзду було однією з віх завершення початкового етапу самоорганізації українців у загальнонаціональному масштабі, адже Таврійська губернія стала останньою серед 9-ти українських губерній, де відбувся подібний форум.

Учасники діалогу закликали органи влади України розпочати систематичне вивчення історії українців Криму та включити у 2018 році в загальнодержавний Перелік ювілейних і пам’ятних дат 100-річний ювілей першого з’їзду українців Криму та 130-річчя з дня народження голови Крайової Ради українців в Криму у 1919-1920 роках Павла Горянського.

Кандидат історичних наук Андрій Іванець зробив доповідь про маловивчену тему «Український національний рух в Криму в 1917 – на початку 1918 рр.», працівник Українського інституту національної пам’яті, севастополець Максим Майоров розповів про український національний рух у Севастополі на початку ХХ століття, а координатор медіа-напрямку Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова доповіла про дискримінацію українців в тимчасово окупованому Криму. У заході взяли участь науковці, журналісти та представники громадськості. Серед останніх були й кримські переселенці – керівник Кримської філії Наукового товариства ім. Т. Шевченка, академік УЕАН Петро Вольвач, представники організації «Українська громада Криму», один з лідерів Севастопольської організації УРП Ігор Кирющенко, багаторічний ведучий та режисер україномовних програм на ДТРК «Крим» Олександр Польченко. 

«Українці піддаються на тимчасово окупованій території систематичному інформаційно-психологічному тискові, а їх частина ще й карно-кримінальному переслідуванню. Фактично, окупанти прагнуть підірвати українську ідентичність та поступово асимілювати громаду етнічних українців Криму. Сьогодні вона є однією з двох найбільш дискримінованих спільнот на «півострові страху» . За цих умов на вільній території країни мають створюватися умови для збереження та розвитку ідентичності кримського українства, вживатися заходи для захисту його прав. Невід’ємною складовою цієї діяльності має стати системне вивчення та популяризація їх минулого», - переконаний ініціатор діалогу, координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець. Він розповів, що у 2015-2016 рр. представники його організації та інших структур кримських переселенців зверталися до органів влади з пропозицією профінансувати науково-дослідні роботи з історії українців Криму. Ця ідея була підтримана й Всесвітнім форумом українців у 2016 році. Проте, на жаль, й досі не реалізована.

Учасники заходу

Кримська правозахисна група з початку окупації займається моніторингом ситуації з правами людини на окупованому півострові та, зокрема, документуванням фактів системної дискримінації людей у Криму через їх українську ідентичність. Представник групи Ірина Сєдова докладно розповіла про основні способи переслідування та дискримінації громадян України з боку російської окупаційної влади.

З весни 2014 року почалося переслідування українців під де-факто встановленим в Криму контролем російської влади. Окрім використання парамілітарних структур, на півострові почали кримінальне та адміністративне переслідування українських активістів різних національностей за законами Російської Федерації. Зафіксовані факти їх викрадення і вбивств. Крім цього, у Криму застосовується цілий комплекс дій по знищенню української ідентичності місцевих жителів. «Це робиться шляхом залякування, примушення до прийняття російського громадянства, розпалювання міжнаціональної ворожнечі та використання антиукраїнської пропаганди», - констатувала І. Сєдова.

Після виступів доповідачів відбувся активний діалог експертів і присутніх щодо подій сторічної давнини та сучасного стану українців Криму. Багато виступаючих відзначали, що в Криму й до анексії не вистачало інформації про розвиток українського національного руху на півострові у 1917-1920 роках.

За підсумками обговорення проблем сучасного українства Криму також вирішено підготувати звернення до органів влади України, інших держав та міжнародних організацій щодо запровадження санкцій до осіб, причетних до незаконного позбавлення волі та катувань фермера з Роздольненського району АР Крим Володимира Балуха. Нещодавно його було засуджено до 3 років 7 місяців позбавлення волі через сфабриковану справу. Реальною причиною позбавлення його волі стала публічна демонстрація ним проукраїнської позиції.