Борис Стекляр – багаторічний працівник радянських репресивних органів. Після Другої світової війни був керівником оперативно-чекістських груп, які полювали на українських повстанців. Очолював операцію, внаслідок якої у 1952 році був убитий Ніл Хасевич – видатний графік свого часу, що замість європейського визнання обрав боротьбу за Україну в складі УПА.

Нагадаємо, що 25 серпня в Рівненському окружному адміністративному суді відбувся розгляд справи Бориса Стекляра до Управління СБУ в Рівненській області. У своєму позові колишній полковник КГБ Б.Стекляр всупереч Закону України “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років” просив суд зобов’язати Управління СБУ в Рівненській області не надавати його особову справу №2095 для ознайомлення. На саме засідання позивач не з’явився, проте звернувся до суду із заявою залишити його справу без розгляду.

“Факт подання Б. Стекляром заяви з проханням залишити його позов без розгляду ще раз доводить, що Закон України “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років” відкриває для всіх охочих архівні документи комуністичних спецслужб. Жоден колишній працівник чи агент КГБ навіть за допомогою суду не має права обмежити доступ до інформації про діяльність органів комуністичної державної безпеки”, – говорить начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам'яті Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик.

Фото: Борис Стекляр у часи молодості

Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович в рамках наукового дослідження про переслідування українського підпілля радянськими органами державної безпеки ще восени 2015 року звертався до СБУ з проханням ознайомитися з особовою справою Б. Стекляра. Нарешті, 26 травня історик отримав доступ до документів.

«Це виявилася не єдина спроба приховати інформацію про нього: окремі фрагменти документів густо зафарбовані чорнилом. У них - про "подвиги", за які керівництво КГБ відзначало чекіста. За інформацією СБУ, це виявлено в 2009 році. Припускаю, що десь тоді і зроблено. Пам'ятаю цей час - я тоді очолював архів СБУ, ми саме почали масове розсекречення документів. Доступу до справ співробітників КГБ тоді не було (це стало можливим тільки після ухвалення спеціального закону в 2015), але відкриття архівів злякало чекістів», - зазначив Володимир Вʼятрович.

Історик додав: «Проте вони марно старалися - більшість інформації сьогодні відновлена співробітниками СБУ за допомогою спеціального обладнання. Крім того, в архіві віднайдено оригінали згаданих в справі Стекляра наказів, які вказують за що саме його нагороджували».

Фото: матеріали особової справи Бориса Стекляра

Довідка:

У 2014 році відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ, які зберігаються в Архіві СБУ. 21 травня 2015 р. набув чинності Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

Ініціатори цього закону переконані, що такий крок не лише допоможе глибше дізнатися про минуле країни, але й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Після падіння комуністичного режиму Польща, Чехія, Болгарія, країни Балтії та Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів та таємної поліції й передали їх цивільним відомствам – аналогам Українського інституту національної пам’яті.