30 листопада в Запоріжжі відбулася прес-конференція Голови УІНП Володимира В’ятровича спільно з представниками місцевої влади і громадськості щодо виконання законів про декомунізацію. 

 

Запоріжжя — місто, що досі має найдовший в Європі проспект, названий іменем Леніна, пам’ятник вождю і ще цілий ряд топонімів, що підлягають перейменуванню згідно із законом про декомунізацію. Відповідно до закону, всі українські міста та села повинні демонтувати пам’ятники епохи тоталітарного режиму, антиукраїнського змісту до 21 лютого. До цього ж часу мають бути перейменовані населені пункти. У Запорізькій області підлягають перейменуванню 41 населений пункт: по 29 вже зроблене подання до Кабміну, громадам 12 дали час остаточно визначитися із назвами.

 

21 листопада пройшов перший етап реалізації цих законів. Він пройшов не так ефективно, але передбачувано, підсумував Володимир В’ятрович. На першому етапі абсолютна більшість повноважень щодо реалізації законів покладалася на органи місцевого самоврядування.

“Зараз ми виходимо на другий етап. Він цікавіший, тому що період колективної безвідповідальності, коли кожен депутат міг ховатися за колективними рішеннями, себе вичерпав. Відповідальність за реалізацію декомунізацій них законів від 21 листопада несуть голови населених пунктів, які повинні до 21 лютого здійснити демонтаж пам’ятників і перейменування топонімів”, - нагадав Голова.

 

В’ятрович наголосив також на важливості цих змін: “Більшість країн, які пройшли через тоталітарне минуле, відчувають наслідки цього навіть через десятки років. Ці наслідки відчуватимуться до тих пір, поки не впроваджуватиметься державна політика щодо подолання наслідків тоталітарного минулого”.

 

Владислав Мороко,  директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізькї ОДА, звернув увагу на певні небезпеки, пов’язані із формальним виконанням законів: “Декомунізація – куца назва цього процесу. Головна мета – неповернення до тоталітарного режиму. Найголовніша вакцина – пам’ятати власну історію... Буває, що коли ми зішкрябуємо шар радянської історії, проступає шар імперської історії. Це теж неприпустимо”.

 

В Україні спроби системного подолання тоталітарної спадщини на державному рівні мали місце в короткий період 2005-2010 років. Очевидно, що вони були згорнуті після приходу до влади Януковича. Цей прихід показав загрозу, яку становить неподолане радянське минуле, сказав В’ятрович.

 

“Майдан свого роду був антирадянським повстанням через бажання порвати з радянським минулим. Через це одним із символів Майдану було повалення пам’ятника Леніну. Відразу після перемоги Майдану хвиля ленінопаду охопила країну. Це була стихійна декомунізація, яка відображала настрої, які зародилися в суспільстві. Пакет декомунізацій них законів, створений Інститутом національної пам’яті і прийнятий парламентом, лише ввів цей процес, який назрів і тривав, у легітимні рамки”, - вважає В’ятрович.

 

“Процес декомунізації буде доведено до кінця, наше завдання – наповнити його змістом”, - пообіцяв Мороко.

 

Відеозапис прес-конференції - за посиланням.