Український інститут національної пам'яті спільно з громадськістю підготували основні тези прийнятих сьогодні Верховною Радою законів про декомунізацію.

Нагадаємо, 9 квітня Верховна Рада України прийняла 4 закони про декомунізацію - про заборону пропаганди комуністичного та нацистського режимів, щодо відкриття архівів КГБ, вшанування борців на волю України у ХХ ст., увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні.

• відкритий доступ – відкриваються всі архіви радянських репресивних органів,
• минуле онлайн – встановлюється обов'язок оцифрування документів задля їх збереження та удоступнення,
• єдиний архів – формується єдиний архів репресивних органів, незалежний від політичної волі силовиків,
• європейський принцип доступу – закон обмежує доступ до інформації, а не до документа,
• зняття самоцензури – відповідальність за поширення інформації несе особа, а не архівіст,
• декомунізація спецслужб та міліції – сучасні правоохоронці та спеціальні служби перестають бути пов'язаними з радянськими репресивними органами,
• відновлення справедливості – імена репресованих, учасників визвольного руху будуть повернуті історії, розстріляні списки опубліковані, таємні вироки оприлюднені. Жертви реперсій зможуть обмежити доступ до інформації, якщо вони забажають.

• оцінка російської агресії – визнається факт агресії Радянської Росії проти України, окупація та анексія Радянською Росією території України,
• право на свободу – боротьба за незалежність України визнається правомірною, вказуються організації та структури, учасники визвольного руху,
• відновлення незалежності – законодавчо визначається, що у 1991 році відбулося відновлення незалежності України, спадкоємиці проголошеної у 1918 році Української Народної Республіки,
• військова традиція – визнаються нагороди та військові звання, які протягом 1917-1991 років присвоювалися українськими державними утвореннями учасникам визвольного руху.

• Друга світова війна – закріплення офіційного використання загальносвітового терміну "Друга світова війні 1939-1941 рр.",
• День пам'яті та примирення – запровадження Дня пам'яті та примирення – 8 травня, з метою увічнення пам'яті усіх жертв Другої світової війни,
• День перемоги над нацизмом – визначення 9 травня як державного свята – Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 рр.,
• символіка пам'яті – скасування використання радянської символіки під час вшанування пам'яті полеглих та увічнення перемоги над нацизмом.

• засудити тоталітарні режими – визнання Україною злочинними комуністичного та нацистського режимів, жертвами яких стали мільйони наших співвітчизників,
• стоп пропаганді – запровадження відповідальності за пропаганду комуністичного та нацистського режимів та публічне використання їх символіки,
• очищення мапи країни – встановлення процедури та строків перейменування об'єктів, які носять "комуністичні" назви (перереєстрація документів для громадян безкоштовна). З вулиць наших міст заберуть символи та пам'ятники, які возвеличують функціонерів тоталітарного режиму,
• справедливість, а не помста – розслідування злочинів геноциду, злочинів проти людства та людяності, військових злочинів, здійснених представниками тоталітарних режимів,
• вшанування пам'яті – встановлення Дня пам'яті жертв комуністичного та нацистського тоталітарних режимів 23 серпня, коли сталінський СРСР та гітлерівський Третій Райх уклали угоду, яка розпочала Другу світову війну.