20 січня у Києві відбулась презентація збірки «Наш Крим: неросійські історії українського півострова» за участі Голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В’ятровича, Радника Міністра інформаційної політики Юлії Каздобіної, історика і журналіста Сергія Громенка, історика Гульнари Бекірової, співробітника Українського інституту національної пам'яті історика Богдана Короленка, а також історика Андрія Іванця.

Юлія Каздобіна нагадала, що сьогоднішній захід приурочено не лише до презентації книги, але й до Дня Автономної Республіки Крим. «Історичний напрямок є одним з важливих напрямків роботи Міністерства, особливо в кримському питанні. Тому що саме спотворення історії і саме міфотворчість відносно Криму, відносно України, відносно кримськотатарського народу, Росія використовує як один  з інструментів гібридної війни проти України. В Україні, на жаль, дуже мало уваги приділялося питанням Криму, кримської історії, і ми поплатилися за це втратою нашої території, наших людей, які лишилися в окупації. Зараз ми маємо ці помилки виправляти», – зазначила Радник Міністра.

Фото: Олена Халімон

В’ятрович підкреслив, що Крим впродовж тривалого часу був навіть не півостровом, а островом в інформаційному полі, і кримська історія не була інтегрованою в загальний український історичний наратив.

За словами Володимира В’ятровича: «Те, що ми робимо зараз – це спроба наздогнати ці упущення, протистояти російській інформаційній кампанії. Попри те, що втратили багато часу, ми переконані в успішності наших спроб.  Аргументи та історичні факти абсолютно заперечують головні тези російської пропаганди про «відвічно російський Крим».

«Поширювати інформацію про неросійську історію кримського півострова зараз надзвичайно важливо, зокрема з точки зору повернення Криму до української суверенної території», – сказав Володимир В’ятрович і додав, що Український інститут національної пам'яті буде безкоштовно розповсюджувати книгу «Наш Крим: неросійські історії українського півострова»  по навчальних закладах і бібліотеках. Окрім того, кожний охочий  може безкоштовно завантажити збірник на сайті Інституту.

Володимир В’ятрович також наголосив, що Український інститут національної пам'яті особливу увагу приділяє питанню історії Криму у своїх проектах. Зокрема: рубрика "Наш Крим" на сайті Інституту, "спогади про Майдан у Криму в рамках проекту «Майдан. Усна історія», публікації про Крим під час ІІ світової на тематичному сайті «Українська ІІ світова», статті про Крим, що увійшли до книги «Війна і міф» та інші.

"Ми намагаємося показати історію Криму як невід'ємну частину української історії. Ми (разом з кримськими істориками) працюємо над підручником з історії. Нова шкільна програма, яка опрацьована, зокрема, за участі Українського інституту національної пам'яті, досить щільно інтегрувала кримські сюжети в українську історію. Ми сподіваємся, що найближчим часом ця програма трансформується вже в тексти підручників і українські учні будуть вивчати історію Криму разом з історією України", - сказав історик.

Гульнара Бекірова зауважила, що «Це в першу чергу заслуга Інституту національної пам'яті, що в підручниках  історії України повинні незабаром з'явитися всі ключові сюжети історії кримськотатарського народу, і вони інтегровані в сучасну програму історії України».

Сергій Громенко зазначив, що «На превеликий жаль і на ганьбу для українського академічного товариства, за 25 останніх років в Україні не було створено жодного цілісного наративу кримської історії. Відповідно, російські вигадки про минуле півострова набули великого поширення як в Росії, так і серед значної  кількості українців, особливо в Криму і на Донбасі».

Фото: Олена Халімон

«Щоб якось залатати цю дірку, ми, кримські історики, кримські журналісти і деякі громадські і  політичні діячі півострова, зініціювали видання такого збірника. Це збірник препринтів, тобто матеріалів, які колись вже були надруковані в ЗМІ і, очевидно, користувалися попитом, і тепер ми їх зібрали під однією обкладинкою. Це не є підручник з історії Криму. Він не висвітлює всю минувшину від найдавніших часів до наших днів. Він стосується лише окремих найяскравіших, найважливіших питань, про які ми або мало знаємо, або які були найбільше перекручені», – пояснив Сергій Громенко.

Богдан Короленко нагадав про постанову Верховної Ради минулого року про перейменування 70 назв населених пунктів в Автономній республіці Крим. «На жаль, вона ще не набула чинності, але набере після деокупації Криму. Але те, що близько 60 назв з цих 70 – це повернення історичної кримськотатарської топоніміки, говорить про те, що історична пам'ять має значення», – зауважив Богдан Короленко.

Безкоштовно завантажити збірку «Наш Крим: неросійські історії українського півострова» можна за посиланням.