Історики та правники за результатами круглого столу “Закляті друзі. Нацизм і комунізм у розпалюванні ІІ світової війни” ухвалили резолюцію, у якій підтвердили, що підписання у Москві 23 серпня 1939 року договору про ненапад між нацистською Німеччиною та СРСР відкрило шлях до початку Другої світової війни, на початковому етапі якої обидва тоталітарні режими виступали союзниками – агресорами. 

Круглий стіл, організований Українським інститутом національної пам’яті, відбувся 28 серпня. Захід присвячений 75-ій річниці підписання пакту Ріббентропа-Молотова.

Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович: “В Україні почався суд над Комуністичною партією, яку звинувачують в участі та підтримці терористичного руху на сході країни. Але теперішня злочинна антиукраїнська діяльність комуністів є логічним продовження їх боротьби проти української незалежності протягом минулих десятиліть.  Я сподіваюся найближчі вибори будуть першими в незалежній Україні без Комуністичної партії у виборчих бюлетенях. І це означатиме, що Україна таки справді стає незалежною”.

Як відзначив доктор історичних наук Іван Патриляк: “Загалом у самому факті підписання договору між Німеччиною і СРСР про ненапад не було нічого надто неординарного чи протиправного, якби разом із договором не було укладено таємний додатковий протокол, - розповів історик. -. Документ передбачав розмежування сфер впливу сторін у Східній та Центральній Європі, грубо порушуючи суверенітет і територіальну цілісність цілої низки незалежних держав”.

Радянська сфера впливу охоплювала Естонію, Латвію, Фінляндію, Бессарабію та східну частину польської держави (на схід від річок Нарев, Вісла, Сян). На радянському боці, окрім українських і білоруських етнічних земель, опинилися Люблінське та частина Варшавського воєводств, заселених головним чином поляками.

Іван Патриляк спростував тезу радянських і російських вчених та пропагандистів, які вперто доводили/доводять, що СРСР був лише жертвою в роки Другої світової війни, але не мав жодного відношення до її провокування

Голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров пояснив юридичну складову та презентував збірник документів: «СССР-Германия. 1939–1941. Документы и материалы о советско-германских отношениях с апреля 1939 г. по июнь 1941 г.», виданого Харківською правозахисною групою.

Учасники круглого столу звернулися до до Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування із такими пропозиціями:

1. Долучитись до співпраці із європейськими країнами щодо міжнародної правової оцінки злочинів комунізму та нацизму.
2. Сприяти активізації досліджень істориками та правниками домовленостей і співпраці між Радянським Союзом та Третім Рейхом, а також подолання міфів щодо них.
3. Забезпечити вільний доступ до архівних документів комуністичних спецслужб шляхом прийняття закону про доступ до архівних документів спецслужб колишнього СРСР.
4. Запровадити вшанування на державному рівні 23 серпня загальноєвропейського дня пам’яті та примирення.
5. Вшанувати 1 вересня 2014 р. усіх жертв Другої світової війни з покладанням квітів до пам’ятників загиблим у 75-ту річницю початку трагедії.

Нагадаємо, це вже другий круглий стіл, присвячений злочинній діяльності комуністичної партії. Перший круглий стіл «Комунізм в Україні: доктрина, практика, злочини» відбувся 25 червня 2014 року.