7 грудня 2018 року в Черкаському художньому музеї відбулася регіональна презентація збірника спогадів «Майдан від першої особи. Регіональний вимір». На неї були запрошені інтерв’юери та оповідачі з Черкаської, Вінницької, Дніпропетровської та Кіровоградської областей.

Записи спогадів учасників і очевидців регіональних подій Революції Гідності відбувалися у рамках проекту Українського інституту національної пам’яті «Майдан: усна історія» і розпочалися навесні 2015 року. Ці записи здійснювалися, щоб доповнити створюваний архів усної історії, призначений для збереження пам’яті про ті події. Всього в областях України було зібрано 415 інтерв’ю, що складає третину загальної кількості записів архіву.

У Черкасах записи провів доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Віталій Масненко. В Умані координацією записів та опитуванням займалася кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Ольга Скус. У Вінниці усні свідчення про події Майдану були записані істориком, головою громадської організації «Зерна» Оксаною Романюк. Координаційну роботу та інтерв’ювання у Дніпрі провела кандидат історичних наук, доцент, співробітниця Музею Голокосту Олена Іщенко, у Кривому Розі – доктор філософських наук, професор кафедри філософії і соціальних наук Криворізького національного університету Тетяна Цимбал, у Кропивницькому – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Світлана Проскурова.

Ідея, видати на основі регіональних записів збірник спогадів, належить інтерв’юерам. Робота над книгою розпочалася із середини 2016 року. Тоді була схвалена концепція збірника, визначено його структуру та способи компонування. Важливу пропозицію щодо внесення до збірника документальних джерел надав Віталій Масненко.

Упродовж двох років з відібраних інтерв’юерами усних історій велася робота з укладання збірника. Транскрибування записів здійснювалося коштами Інституту, а також, за бажанням інтерв’юерів, студентами їхніх навчальних закладів. До видання увійшли фрагменти 250 спогадів. Вони доповнені джерелами документального характеру, світлинами, дописами із соціальних мереж, агітаційними матеріалами часів Майдану.

Відкрила презентацію директорка Черкаського художнього музею Ольга Гладун. Вона зауважила про важливість збереження пам’яті про Революцію Гідності, адже минуло вже п’ять і подальші події, пов’язані з анексією Росією Криму та війною на Сході України, спогади про Майдан поволі затьмарюють.

Ольга Гладун

Завідувачка сектору обліку та збереження усних джерел Українського інституту національної пам’яті Тетяна Ковтунович розповіла, як упродовж п’яти років розвивався проект «Майдан: усна історія». В результаті реалізації проекту сформовано архів усних свідчень, який складається з понад 1200 відео- й аудіо записів, який заплановано зробити доступним онлайн. Також у рамках проекту було видано серію збірників під спільною назвою «Майдан від першої особи». А презентований збірник у цій видавничий серії є завершальним.

Тетяна Ковтунович

У презентації взяв участь журналіст із Кривого Рогу Володимир Стецюк. Він розповів про те, якою складною була і залишається ситуація у його місті через засилля російськорієнтованого капіталу, відсутність вільних медіа. Для нього важливою була подія, коли у лютому 2014 р. у Кривому Розі відбулося захоплення адміністративного приміщення. Це компрометувало Майдан, адже протестувальники не змогли налагодити контроль над цим приміщенням і в ньому перебувало і багато противників Майдану.

Володимир Стецюк

Співкоординатор кіровоградського Майдану Микола Гречуха пригадав про переслідування, яких зазнавали протестувальники. Оповідача правоохоронці двічі брали під варту, при чому фальсифікували обставини затримання. Він поділився розповіддю про те, що певний час його рідні не розділяли його поглядів на протест. І лише, пересвідчившись на власні очі, вони перестали засуджувати майданівців. На думку Миколи Гречухи, події Майдану мали б навчити кожного українця брати передовсім відповідальність на себе – і в професійній діяльності, і в політичному виборі.

Микола Гречуха ділиться своїми спогадами

Віталій Масненко ознайомив присутніх на презентації зі структурою збірника, з методологічними засадами опитування, яке використовувалося при зборі усних свідчень про регіональні події Революції Гідності.

Ольга Скус вже тривалий час займається організацією студентської практики, під час якої проводяться усноісторичні опитування різної тематики. Вона відзначила важливість координаційної роботи Українського інституту національної пам’яті при проведенні регіональних записів проекту «Майдан: усна історія».

Однією з особливих сторінок Революції Гідності стало проведення в Умані учнівського Майдану. Одна з його організаторок Інна Зозуля представила аудиторії світлини, де зняті протестні акції уманських старшокласників. За словами Інни, вони вийшли протестувати, щоб підтримати своїх батьків, які на той час масово їздили до Києва. І тоді школярам йшлося не про політику, вони вийшли, щоб відстояти своє майбутнє, щоб мати право жити у вільній країні.

Інна Зозуля, Владислав Чабанюк, Віталій Масненко, Ольга Скус

Директор Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» Владислав Чабанюк поділився своїми враженнями про те, як у його рідному селі Легедзиному та сусідніх селах на початках Майдану створювалися невеличкі осередки протестувальників, активність яких викликала в оповідача сумнів. Великим здивуванням для нього стало, коли у лютневі дні 2014 р. на перекриття доріг (задля недопущення проїзду силовиків для придушення столичного Майдану) виходили до 500 осіб. Вони без вказівки зверху самі винаходили способи ефективного блокування проїздів (з використанням борон та іншого сільськогосподарського реманенту).

Голова Черкаської обласної організації Народного Руху України Валентина Коваленко розповіла власну історію, яку їй довелося пережити від початків протесту, коли разом зі студентами вона виходила на підтримку євроінтеграції, і завершуючи лютневими подіями, коли її вмовили очолити Черкаську обласну раду. За її словами, важко було повірити, що і в Черкасах, далеко від Києва, буде відбуватися силове протистояння.

Валентина Коваленко

Координатор регіональних записів проекту «Майдан: усна історія» Українського інституту національної пам’яті Тетяна Привалко зауважила про важливість зібраних по «гарячих слідах» усних свідчень. Також вона подякувала усім оповідачам, які поділилися своїми спогадами про пережите під час Майдану, адже завдяки їм видання збірника стало можливим.

Тетяна Привалко

Книгу можна отримати безкоштовно, звернувшись до Українського інституту національної пам’яті з листом на ім’я Голови. Завантажити електронне видання можна тут або ж на Google Play.