11 і 12 липня українці та поляки на Волині вшанували пам’ять жертв воєнного протистояння у 1943 році. І хоч заходи кожна сторона проводила окремо, всіх об’єднувала молитва за упокій душ загиблих та слова прощення і дружньої взаємної підтримки.

 

Сьогодні розмови про українсько-польський конфлікт на Волині часів Другої світової асоціюються із «рукою Москви», і небезпідставно. Кремлівська пропаганда робить усе можливе, щоб знову, як і колись, посварити Україну і Польщу. Але попри це, свідченням зрілості обох народів щодо взаємного прощенняВолинської трагедії є спокійне обговорення подій минулого істориками на основі віднайдених в архівах документів. 

 

Могила на польському меморіалі

 

72 роки у лісі біля села Гайове Ківерцівського району лежать непоховані останки вбитих майже1500 українців. І хоч до обласного центру менше 20 кілометрів, проте за роки незалежності українська влада не спромоглася провести розкопки, щоб ідентифікувати загиблих і перепоховати їх. У 2004 році за селом біля лісу за сприяння Польщі було впорядковано меморіал полякам, які загинули в часи війни.

 

Інформація про те, що є живими свідок 87-річна Віра Шуляк та учасник бою 95-річний Мусій Пащук спонукала восени минулого року заступника голови Волинської обласної ради Олександра Пирожика та депутата облради Миколи Давидюка організувати експедицію на місце трагедії. Очевидці «пшебразького котла» розповіли про те, що їм довелося пережити у 1943 році, показали місце знищення українців. Представники влади пообіцяли встановити там пам’ятний знак.

 

Свідок бою у Пшебраже Віра Шуляк

 

11 липня відбулося урочисте освячення хреста на місці загибелі українців в урочищі Юзефин. Олександр Пирожик розповів про трагічну подію, про населенні пункти, які навічно зникли з карти Волині, залишивши по собі лише сумні згадки.

 

Дорогою до місця бою учасники пам’ятних заходів поклали український вінок на польському меморіалі. Священнослужителі УПЦ Київського патріархату на чолі з митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом відслужили молебень за упокій. 

 

Квіти та вінки до українського пам'ятного знаку

 

Наступного дня вшановували пам’ять загиблих представники Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку на чолі з Беатою Бживчи, члени полонійних структур на Волині, низки громадських організацій із Люблінського воєводства, польські журналісти. Відправивши літургію під проводом єпископа Луцької дієцезії РКЦ Віталія Скоморовські за упокій душ своїх співвітчизників, представники Генконсульства на чолі з Беатою Бживчи і Миколою Давидюком відвідали пам’ятний хрест українських загиблих і вшанували їх пам’ять молитвою.

 

Важкі сторінки історії, политі кров’ю різних народів у боротьбі за територію – трагедія, яка віками гоїться у свідомості очевидців та їх нащадків. І Волинь у польсько-українському протистоянні у період Другої світової війни була одним із епіцентрів бойових сутичок. Сьогодні Польща є другом України, а територіальні претензії давно втратили свою актуальність. Обом народам залишилася трагічна пам’ять та біль утрат, яку переживаємо спільно. 

 

Освячення пам'ятного хреста загиблим українцям

 

Довідково: 31 серпня 1943 року в урочищі Юзефин поблизу села Пшебраже (нині – село Гайове Ківерцівського району) на Волині сталась одна з найбільших трагедій українсько-польського протистояння в роки Другої світової війни. У збройну сутичку між польськими та українськими вояками втрутилися «червоні» партизани, у яких поляки запросили допомоги. Під перехресним вогнем у «котлі» за підрахунками дослідників загинуло близько 1500 українців.

 

Автор: Леся Бондарук