Про це 22 березня сказав Голова Українського інституту національної пам'яті під час прес-конференції  «Від контрпропаганди до історичної просвіти. Три роки громадського проекту «LikБез. Історичний фронт».

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир Вʼятрович зауважив: «Події 2013-14 років ми вважаємо переломними не тільки тому, що відбулися докорінні зміни на політичному Олімпі нашої держави, а тому що в першу чергу саме ці події породили безліч надзвичайно важливих і цікавих громадських проектів. Це дуже різні проекти – правозахисні, інформаційні, парамілітарні. Один з найбільших  – це створення української армії, що почалось у 2014 році. Більшість з цим проектів громадські, вони об’єднували людей, які розуміли, що в теперішній ситуації бракує ресурсів державних для протистояння російській агресії в  різних напрямках».

За  словами Голови Інституту: «Ми прекрасно розуміємо важливість історії в цій інформаційній війні. Цю важливість ще краще, напевно, розуміють в Російській Федерації. Керівництво якої неодноразово покладалося на ті чи інші історичні міфи, обґрунтовуючи власну агресію чи то в Криму, чи на Донбасі, оголошуючи відродження так званої Малоросії».

«Успіх Likбезу – це успіх всіх українців. Той величезний попит, який  зараз проявило українське суспільство на українську історію , показує, що нам потрібна науково-популярна  історія у промислових масштабах», – підкреслив Володимир Вʼятрович.

Координатор проекту Likбез Кирило Галушко розповів, як народився проект у 2014 році «внаслідок початку російської агресії, коли українські історики почали замислюватися над тим, як вони можуть бути корисними у ті часи, коли одні люди тримають в руках автомат і відновлюють територіальну цілісність нашої держави, а академічні історики схожі на таку собі диванну сотню».

«Ми знаємо, що в ідеології російського «великодержавія» історичні аргументи плекалися століттями . За цією пропагандою стоїть дуже потужна машина. І тут постало питання, що можуть зробити українські історики. Тобто ми можемо бити ворога лише історичними фактами. За нами немає пропагандистської машини», – зазначив Кирило Галушко.

Координатор проекту Likбез додав: «Те, що відрізняє сучасного українця, і сподіваюсь, українця майбутнього  – це критичне і скептичне мислення. Не бути просто ватою, яке буквально сприймає на віру все, що їй розповідає телевізор, а робити вільний вибір між різними джерелами інформації і робити власні висновки».  

У 2014 році проект LikБез починався як інформаційний спротив українських істориків російській пропаганді на історичну тематику. Сьогодні це єдиний загальнонаціональний проект в царині популяризації історії України. Учасники – провідні історики з кількох міст України. У доробку проекту – сайт likbez.org.ua, 10 томів популярної історії України з серії «Історія без цензури», перша за 80 років «Історія українського війська», публічні лекції по всій країні, просвіта серед військових, конкурси для молоді, відеопродукція, рекорди з видання української історичної науково-популярної літератури з історії України.