«Загалом з радянським тоталітарним минулим пов’язані назви 78 вулиць (14%) Чернігова» – поінформував директор громадської організації «Сіверський інститут регіональних досліджень», професор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, доктор історичних наук Сергій Лепявко.

2 грудня 2014 року він виступив з доповіддю «Пропозиції щодо впорядкування назв вулиць м. Чернігова» на секції № 2. «Проблеми децентралізації влади та територіальної реформи» під час міжнародної науково-практичної конференції «Треті «Розумовські зустрічі»: влада та суспільство», що проходила 2 грудня 2014 року в Чернігівському центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій. Науковий форум був присвячений питанням еволюції державної служби України в умовах викликів сьогодення, проблемам децентралізації влади, територіальної реформи, історичних та культурологічних аспектів державного управління.

Участь у заході взяли науковці, освітяни, працівники органів державної влади та місцевого самоврядування міст Кемптена (ФРН), Гомеля (Білорусь), Чернігова, Києва, Львова, Сум, Херсона. Вони представляють Гомельський філіал установи освіти Федерації профспілок Республіки Білорусь «Міжнародний університет «МИТСО», Інститут законодавства Верховної Ради України, Державний фонд сприяння місцевому самоврядуванню в Україні, Інститут врядування, Український інститут національної пам'яті, Київське представництво Інституту Кеннана, Державну наукову установу «Енциклопедичне видавництво», Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв та ін.

З вітальним словом до учасників виступили голова Чернігівської обласної ради Микола Звєрєв, в.о. голови Чернігівської облдержадміністрації Сергій Журман і директор Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу Національного агентства України з питань державної служби, кандидат наук з державного управління Марина Канадець. Після пленарного засідання робота продовжувалася у трьох секціях: «№ 1. Проблеми еволюції державної служби України в умовах викликів сьогодення», «№ 2. Проблеми децентралізації влади та територіальної реформи», «№ 3. Історичні та культурологічні аспекти державного управління». Співробітник Українського інституту національної пам'яті Сергій Бутко підготував на конференцію наукове повідомлення на тему «Політика ОУН і УПА щодо голодоморів».

Професор С. Лепявко у своїй доповіді зазначив, що станом на 2009 рік у Чернігові налічувалося 548 вулиць та провулків. З усіх чернігівських вулиць близько 34 (6,2%) мають дореволюційні назви або такі, що пов’язані з історією Чернігова. Ще 39 (7%) вулиць та провулків відображають його географічну специфіку, а 30 (5,5%) отримали назви міст, з якими Чернігів має певні зв’язки.

Впродовж майже тисячолітньої історії Чернігів відігравав роль адміністративного, політичного, культурного центру Чернігово-Сіверщини на кожному з етапів історії України. За його підрахунками, доба Київської Русі відображена у назвах 11 вулиць, що становить лише 2 % від зазначеної вище кількості. Литовсько-польський період історії у назвах чернігівських вулиць майже не представлений.

Нещодавно у назви чернігівських вулиць почали повертати пам'ять про героїчну добу Української козацької держави. Однак, ця кількість надзвичайно мала. Всього на сьогоднішній день у місті налічується 5 (0,9%). У назвах вулиць Чернігова майже «випало» XIX ст. Так само у назвах чернігівських вулиць знайшлося місце лише кільком діячам національно-визвольного руху доби Українських визвольних змагань 1917 – 1920 рр. (М. Грушевський, І. Шраг, С. Русова та ін.).

Натомість радянська доба у назвах чернігівських вулиць представлена більше ніж достатньо, особливо її партійна складова. Це аж ніяк не сприяє формуванню сучасного європейського обличчя міста, тим більше, що вулиці носять імена більшовицьких діячів, провідників червоного терору на українських землях. У топоніміці міста є імена російського революціонера польського походження В. Воровського, чекіста Ф. Дзержинського. «Чи доцільними на сьогоднішній день залишаються назви 50 років СРСР, 50 років ВЛКСМ, Клари Цеткін, Комінтерна чи 18-го Партз’їзду?» – запитав професор своїх колег.

Науковець назвав зовсім ганебний факт: «А про здобуття Україною незалежності нагадує лише вул. Незалежності, що знаходиться на околиці міста. Ще одна вулиця носить ім’я правозахисника дисидента П. Григоренка».

55 (10%) вулиць у Чернігові названі на честь Героїв Радянського Союзу, партизанського та руху Опору в роки Другої світової війни. Кілька вулиць присвячено воїнам-афганцям та військовослужбовцям, які загинули при виконанні службових обов’язків.

Директор громадської організації «Сіверський інститут регіональних досліджень» вніс ряд пропозицій щодо упорядкування переліку назв вулиць м. Чернігова:

— слід здійснити розробку проекту впорядкування топоніміки Чернігова, в т.ч. його вуличної мережі, у відповідності з яким потім здійснювати перейменування частини вулиць;

— звернути увагу на список дореволюційних назв вулиць Чернігова та за можливістю повернути їх там, де це видається найбільш доцільним (Горького – Гонча, Белінського – Єлецька, Воровського – Хлібопекарська та ін.). Цим ще раз засвідчимо значення Чернігова як історичного, адміністративного, культурного, освітнього, релігійного осередку та враховуємо місцеву специфіку;

— підкреслюючи значення Чернігова як культурно-релігійного центру, доречно увіковічнити у назвах вулиць діячів Чернігівського літературно-філософського кола (Л. Барановича, І. Галятовського, І. Максимовича та ін.), засновників та викладачів Чернігівського колегіуму.

— у процесі розробки проекту бажано більш менш рівномірно відобразити кожен з етапів історії Чернігова. При цьому зробити акцент на місцевих посадовцях, вчених, діячах освіти та культури (М. Небаба, Я. Лизогуб, О. Лазаревський, В. Модзалевський, В. Хижняков та ін);

— врахувати можливість щодо надання чернігівським вулицям імен діячів українського національно-визвольного, дисидентського, правозахисного руху, які зробили значний внесок у боротьбу за незалежність Української держави та внесли особистий вклад у розвиток м. Чернігова (Р. Бжеський, Д. Дорошенко та ін.). Відповідно до сучасних реалій виникає потреба в увіковіченні історичних подій та героїв сьогодення.

На думку С. Лепявка, на перейменування заслуговують близько 70 вулиць Чернігова, які несуть радянське ідеологічне навантаження. Водночас він запропонував біля ста назв на їх заміну.

На його думку, наступні зміни мають враховувати не лише гуманітарну складову, але й відповідати сучасним тенденціям брендування територій. Нові назви повинні комбінувати сильні сторони міста з його можливостями, привертати увагу цільової аудиторії до Чернігова, сприяти формуванню його унікального обличчя в інтересах чернігівців та гостей міста.