Неочікувана ексгумація останків відомого письменника у Чехії нагадує, що могили видатних українців за кордоном - під загрозою.

3 січня у Чехії ексгумували останки похованого на Ольшанському кладовищі у Празі українського письменника Олександра Олеся. Як повідомило “Дзеркало тижня”, примусова ексгумація спричинена особливостями чеського законодавства, згідно з яким за місце поховання померлого потрібно сплачувати ренту у 20 тисяч крон на 10 років.

Нещодавно помер громадянин Чехії, українець Володимир Михайлишин, який з власної ініціативи сплачував за місце поховання Олеся. Що тепер буде із останками Олександра Олеся та його дружини поки невідомо.

“Олександр Олесь має бути перепохований в Україні, - вважає голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. -  Найкраще місце для цього - алея почесних поховань на Лук'янівському кладовищі”.

Але вирішення цієї конкретної проблеми не вирішує проблему  в цілому. Могили видатних українців, як про це повідомляв Український інститут національної пам’яті на тематичному круглому столі в червні минулого року, розкидані по цілому світу. Чимало з них - під загрозою. “Частина, вочевидь, залишиться на місці й потребуватиме спільної опіки місцевих українських громад й української держави, - говорить Володимир В’ятрович. - Частину слід перепоховати в Україні через відсутність такої  можливості”.

А щодо найвизначніших українців - наша держава сама має ініціювати їх повернення на рідну землю для поховання у Національному пантеоні - переконаний голова Українського інституту національної пам’яті.

За інформацією начальника відділу обліку і збереження місць пам'яті Інституту національної пам'яті Павла Подобєда, “за межами України знаходиться понад 250 тисяч поховань представників української військово-політичної еміграції, діячів науки та культури. Багато з них можуть бути ліквідовані найближчим часом”.

Зокрема, цього року тільки на Ольшанському кладовищі у Празі можуть примусово ексгумувати останки драматурга, одного з батьків сучасного українського модерного театру Спиридона Черкасенка; громадської діячки, педагога Орисі Єфремової-Дурдуківської; інженера-будівельника Олександра Ярошевського.