«Для українців ОУН стала  уособленням боротьби за свободу, для ворогів — втіленням небезпеки українського націоналізму». Виступ голови УІНП Володимира В'ятровича на урочистій академії до 90 ліття ОУН у Львові 03.02.2019.

90 років тому, в кінці січня 1929 року, в одному з готелів Відня зібралися дуже різні люди. Поважні ветерани армій доби Української революції 1917–1921 років та молоді хлопці, які «ще не нюхали пороху». Ті, хто опинився на еміграції, і ті, хто продовжував жити на рідній, але окупованій землі. Вихідці з різних куточків України.

Кілька днів зустрічі пройшли у завзятих дискусіях. Здебільшого про майбутнє, хоч учасникам було що згадати. Врешті вирішили створити нову організацію, яка б об’єднала низку тих, що вже існували. Найважливіше — поєднала досвід старшого покоління військових з енергією молодих.

Ця гримуча суміш незабаром прозвучала на весь світ під назвою Організація українських націоналістів.

Ніхто з учасників віденської зустрічі не мав певності в успішності започаткованого. Дехто досить швидко відійшов. Натомість інші присвятили справі все своє життя. Завдяки їм та тим, хто пішов за ними, ОУН стала найуспішнішим політичним проектом українців в ХХ столітті.

Організація ефективно протистояла трьом окупаційним режимам — польському, совєтському та нацистському. Розвинулася з невеликої групи військовиків та інтелектуалів у масштабний національний рух, який об’єднав у боротьбі сотні тисяч людей. Виховала ціле покоління професійних революціонерів: людей, цілком присвячених визвольній боротьбі.

В роки Другої світової ОУН охопила своєю діяльністю всю територію України, в тому числі Крим і Донбас. Після війни члени ОУН розгорнули потужну мережу в місцях проживання української діаспори в Європі, Північній та Південній Америці та Австралії. Організацію під назвою «ОУН Північ» українські політв'язні на чолі з Михайлом Сорокою утворили в серці ГУЛАГу, у Воркуті. Кров ОУНівців, пролита за свободу, вкрила землю від Закарпаття до Норильська і Кенгіра.

Для українців ОУН стала уособленням нашої боротьби за свободу, для ворогів — втіленням небезпеки українського націоналізму. Реалізований ОУНівцями принцип опертя на власні сили дозволив українцям не просто пережити лихоліття минулого ХХ віку, але й зберегти унікальність, залишитися собою.

Тому іменами провідників ОУН (Коновальця, Мельника, Бандери, Шухевича, Кука) нині в Україні називають вулиці (вже не лише на Західній Україні), а у Росії ними лякають своїх посполитих, описуючи «українську загрозу». Потенціал створеної у 1929 році організації був настільки потужним, що за право використовувати назву ОУН досі сперечаються кілька громадських і політичних середовищ.

Реалізований оунівцями принцип опертя на власні сили дозволив українцям не просто пережити лихоліття минулого ХХ віку, але й зберегти унікальність, залишитися собою

Абревіатура ОУН залишається найбільш впізнаваним українським політичним брендом у світі. Вироблену ОУН символіку (меч-тризуб, червоно-чорний прапор) піднімають нинішні захисники України у війні з Росією. Їхній гімн «Зродились ми великої години» став маршем Збройних сил України, а організаційне привітання «Слава Україні! Героям слава!» — офіційний привіт нової української армії.

І головне: чітко сформульована членами ОУН мета — Українська самостійна соборна держава — була досягнута у 1991-му. Не безпосередньо ними, бо ж через десятки років після придушення збройної боротьби ОУН та УПА. Але, безперечно, завдяки їм.

І нині пам‘ять про героїв визвольного руху 1920-1950-х років мобілізує і надихає українців у війні з Росією на відновлення соборності українських земель та цілісності території Української держави.

Як співають у марші українських націоналістів: «Веде нас в бій борців упавших слава».

Джерело: ТСН