Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

ПРОКУРАТУРА РЕАБІЛІТУВАЛА ПЕТЛЮРІВСЬКИХ ОТАМАНІВ ОРЛИКА, СМУТЕНКА-ХОМЕНКА І НОГУ

Апеляційний суд Київської області реабілітував повстанського отамана Федора Артеменка-”Орлика” та його побратимів -  Якова Хоменка-Смутенка і Федора Ногу, які у 1920-1922 роках воювали проти комуністичної влади на Київщині.

 

Про це повідомляє прес-служба Генеральної прокуратури України.

 

Справу розглядали за заявою прокурора Київської області, внесеною у порядку ст. 7 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

 

Суд дійшов висновку, що вони чинили супротив діючому, на той час комуністичному тоталітарному режиму, брали участь у збройних загонах Української Народної Республіки та вчиняли інші дії, які безумовно свідчать про їх боротьбу за незалежність України на початку ХХ століття.

 

Повстанські загони під головуванням отамана Орлика діяли в районі Ірпеня, Бучі, Гостомеля, Ворзеля, Клавдієво, Бородянки, Тетерева, Радомишля, Іванкова, Димера, Чорнобиля, Фастова та Макарова, атакували більшовицькі гарнізони і військові частини Червоної армії та проводили агітаційну роботу серед населення.

 

За свою визвольну діяльність постановою Київської Губернської надзвичайної комісії від 26 лютого 1922 року Федора Артеменка-”Орлика”, Якова  Хоменка-Смутенка та Ногу Федора Архиповича визнано ворогами радянської влади, невиправними бандитами та засуджено за ст. 58, ст. 68 ч.ч. 1,2 ст. 76 Кримінального кодексу УРСР 1922 року до вищої міри покарання – розстрілу.

 

Після вивченням архівної кримінальної справи, Прокуратура з'ясувала, що вказані особи необґрунтовано засуджені за боротьбу за незалежність України.

 

Отаман Орлик - Федір Артеменко

 

За інформацією “Історичної правди”, Артеменко Федір Петрович ("Орлик") (1898, Гостомель, нині Київська обл. – 1922, Київ) – активний учасник повстанського руху в Україні. Воював на фронтах Першої світової війни, поручник царської армії. Під час Гетьманату служив у Київській комендатурі. За Директорії УНР – начальник штабів Фастівського та Козятинського гарнізонів. У складі Армії УНР брав участь у боях проти Червоної армії. Із вересня 1920 року очолював 1-й партизанський загін ім. С. Петлюри, який до 1922 року діяв у Київській губернії. Хворим захоплений ЧК в січні 1922 року, згодом розстріляний.