Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Новини

Членів Парламенту закликали створити міжфракційне депутатське об’єднання “Пам’ять і порозуміння”. Для країни важливо дізнатися справжню історію та знайти порозуміння у питаннях гуманітарної політики — переконані в Українському інституті національної пам’яті. 
 
Минулого вікенду у Києві відбулася міжнародна конференція "Як викинути Леніна з голів українців". Ідея конференції народилася навесні в Парижі, і була швидко підтримана Українським інститутом національної пам'яті. 

Як українцям викинути Леніна не лише з постаментів, але й голів — інтелектуали Франції, Грузії, Естонії, Латвії, Польщі, Росії, України та Чехії зібралися 12-13 грудня 2014 на дискусійний форум у столиці України. Серед них, зокрема, Стефан Куртуа, Франсуаза Том, Галя Акерман, Лєв Гудков, Александр Вондра, Вітаутас Ландсбергіс, Віталій Портніков, Володимир В’ятрович, Юрій Рубан, Вадим Скуратівський.

Український інститут національної пам’яті передав Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка примірник книги «Геноцид в Україні 1932–1933 рр. за матеріалами кримінальної справи № 475».
 
Не баритися з реформами – таку пораду одноголосно дали Україні експерти з пострадянських держав, що приїхали до Києва на конференцію «Як викинути Леніна з голів українців?». Після цьогорічного Майдану держава отримала третій шанс для нового життя і саме зараз люди найбільш готові до труднощів заради змін, зазначали фахівці. Крім того, зауважили вони, без декомунізації не буде безпеки України, - пише Радіо Свобода.
 
Проєвропейські сили вперше мають таку більшість в українському парламенті і наше завдання — завершити декомунізацію у всіх сферах, що прописано в коаліційній угоді. Про це наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр культури України В’ячеслав Кириленко під час відкриття міжнародної конференції «Як викинути Леніна з голів українців?» у Києві.
 
Те що пам'ятники Леніну перетворилися на маркери небезпеки, а не лише спадок тоталітарного минулого, говорили інтелектуали на міжнародній конференції у Києві.
 

«Так як правильно назвати цю війну 1939–1940 років, про яку майже не згадували у підручниках у радянський час?» – таким питанням розпочала розмову у радіопередачі «Голос патріота» 10 грудня 2014 року журналіст, головний редактор творчого об’єднання радіомовлення Чернігівської обласної державної телерадіокомпанії Олена Кияшко з представником Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергієм Бутком про 75-річчя події.

Для вшанування пам’яті українського філософа, правозахисника, дисидента Євгена Сверстюка потрібно назвати вулицію, на якій він мешкав, його іменем. Український інститут національної пам’яті звернувся з відповідним листом до київського міського голови Віталія Кличка.
 

Однією з найдражливіших міжнародних проблем нинішньої Європи є державна належність Криму. Свого часу актуальними були претензії польських ура-патріотів на «Львівнаш», німецьких на «Гданськнаш» та «Калінінграднаш», але вони відійшли в минуле й, за винятком хіба що останнього, більше не з’являться на порядку денному.