23 лютого, в день пам’яті одного з видатних кримськотатарських політичних діячів Номана Челебіджіхана, відбулася подіумна дискусія «Кримськотатарська проблема в СРСР, Україні 1991-2013 і сьогодні». Захід проходив у рамках мережевого проекту «Дім. Зміни» в київській книгарні «Є».

У дискусії взяли участь історик, кандидат політичних наук Ґульнара Бекірова, конфліктолог, експерт з питань прав меншин і корінних народів Наталя Беліцер і політолог, керівник програм розвитку громадянського суспільства Юлія Тищенко. Модерував захід кримський публіцист, кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті Сергій Громенко.

«Зараз в Україні дуже високий інтерес до кримськотатарської культури й історії. Добре, що цей інтерес виник. Але, на жаль, він виник тоді, коли Крим виявився анексованим», – зазначила Гульнара Бекірова, відкриваючи дискусію. Історик розповіла про причини виникнення агресивної політики Росії щодо корінного населення півострова, колізії, які сприяли неодноразовим актам анексії Криму, про поневіряння, які довелося пережити кільком поколінням цього народу. «Ми як історики розуміємо, що процес втрати Криму – це процес історичний. Великою мірою він зумовлений масштабними помилками спершу радянського, а потім українського керівництва та в цілому його неакуратною політикою», – вважає Бекірова. Вона також зазначила, що кримські татари могли б благополучно інтегруватися в українську реальність, якби повернулися на батьківщину раніше, в 1950-1960-х роках, як це відбулося з іншими депортованими народами.

В день памяти Номана Челебиджихана в Киеве говорили о проблемах крымских татар

Юлія Тищенко озвучила головні проблеми, які уможливили недавню анексію Кримського півострова: «У Криму діяло більше 600 шкіл, і лише в 7 навчання відбувалося українською мовою, кримськотатарською — в 16. Україна сама сприяла консервації загрозливих тенденцій, пов'язаних із міжетнічними взаєминами».
 

За словами Наталії Беліцер, наразі в російських ЗМІ триває потужна хвиля антимусульманської та антитатарської політики. Деякі з них навіть порівнюють представників цієї національності з бойовиками ІДІЛ. Втім, водночас можна з обережністю говорити про певні зміни в суспільній свідомості росіян. «До того ж аксьонівська команда не витримує покладених на неї обов’язків та не виправдовує надій», – говорить конфліктолог.

Фото QHA

До дискусії також долучився голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. «Питання права кримських татар на самовизначення рано чи пізно стане нагальним, тому Україна має бути готова до цього», – зазначив він.

Рефат Чубаров назвав три основні фактори швидкого звільнення Криму від російських окупантів:
— посилення міжнародної допомоги Україні й тиск на Росію;
— посилення обороноспроможності української армії;
— справедливе правосуддя, боротьба з корупцією та розвинена економіка.

Чубаров: У крымских татар не так много времени на возвращение Крыма

Відеорепортаж тут.