Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Провідні українські науковці обговорили проблеми дослідження національної пам’яті

7 жовтня відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Студії пам’яті в Україні: стан, проблеми та перспективи», організований Українським інститутом національної пам’яті за підтримки Центру історії державотворення України ХХ століття Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Круглий стіл відкрив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович з доповіддю «Актуальні питання державної політики пам’яті та роль Українського інституту національної пам’яті в їх реалізації». У своєму виступі він зупинився на висвітленні практичних питань провадження політики національної пам’яті та розповів про плани Інституту по її реалізації.

«Науковці в наших реаліях упереджено ставляться до слова політика, бо у стосунки історії та політики додаткову плутанину вносить той факт, що в українській мові словом “політика” позначаються два доволі відмінних поняття. З одного боку, політика (politiсе — грец.) — процес боротьби за владні повноваження, з іншого (policy) — процес ухвалення і впровадження державних рішень. Очевидно, прив’язка історії до політики в першому значенні перетворює її в знаряддя боротьби за владу, а тому і не сприймається позитивно. Натомість опертя процесу ухвалення та прийняття державних рішень на національну історію є не лише можливим, а й необхідним. Тому не слід автоматично негативно сприймати все, що пов’язане з політикою національної пам’яті», – наголосив  Володимир В’ятрович.

Модерувала захід доктор історичних наук Алла Киридон. У своїй доповіді пані Алла  розповіла про сучасний стан досліджень студій пам’яті, що на її думку носять міждисциплінарний характер.

«Рівень теоретико-методологічного осмислення студій пам’яті потребує поглибленого вивчення й зростання напрацювань. У сучасних умовах постала необхідність оформлення понятійно-категоріального апарату «досліджень пам’яті», напрацювання теоретичного підґрунтя й вміння застосовувати теоретичні знання на практиці», – констатувала дослідниця.

В рамках круглого столу відбулася презентація довідника «Національна та історична пам’ять: словник ключових термінів» та бібліографічного покажчика «Студії пам’яті в Україні (історіографічний дискурс. Бібліографічний покажчик)», виданих Українським інститутом національної пам’яті.


Оксана Кісь, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, Інститут народознавства НАН України виступила з доповіддю «Гендерні аспекти пам’яті: урахування особливостей жіночого досвіду, фіксації та нарації в історичних дослідженнях».

Ірина Матяш, доктор історичних наук, професор, начальник відділу, Вища рада юстиції виступила з доповіддю «Лакуни та міфологізація в біографістиці як проблема студій пам’яті (на прикладі життя та діяльності Євгена Слабченка)».

Володимир Кривошея, доктор історичних наук, професор, Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» виступив з доповіддю «Моделі пам’яті в сучасній Україні».

Юрій Шаповал, директор Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво», доктор історичних наук, професор виступив з доповіддю «Польсько-українська робоча група: спроба конструювання спільної історичної пам’яті».

Вахтанг Кіпіані, головний редактор Інтернет-видання «Історична правда» та проекту «Владометр» виступив з доповіддю «Українська історія: що читають в Інтернеті?».