26 лютого в рамках проекту «Історія: (не)засвоєні уроки» Український інститут національної пам’яті провів чергову дискусію в Національному музеї історії України. Тема - “Судети-1938 та Крим-2014: спільне та відмінне”. Модерував зустріч Сергій Громенко, заступник начальника Управління Українського інституту національної пам’яті.

Відео - Ігор Міняйло

Співголова Бюро протидії гібридній війні Євген Магда вважає, що при певній формальній подібності ситуацій, випадок Криму є унікальний, і Україна має на цьому наголошувати. Зокрема, не можна порівнювати Конрада Генлейна — лідера Судетської німецької партії, який мав рельну підтримку місцевого населення — із Аксьоновим. Хоч перший і був нацистом, та він був більш послідовний у своїх діях. Аксьонов же просто підходив російським ляльководам.”

Також політолог наголосив на відмінності етнічного складу Судетської області і Криму, різного рівня реакції міжнародної спільноти.

Другий дискутант, Андрій Іванець, координатор Таврійської гуманітарної платформи, провівши детальне порівняння, звернув, зокрема, увагу на співвідношення військових сил в обох випадках. За його словами, ворог мав чимало часу, аби “розкласти сектор оборони і безпеки і насичити їх своїми агентами впливу, що зробила їх недієздатними досить ефективно. Що давало Путіну надію, ніби він зможе деже легко розчленувати Україну”. Кількісний склад Армії Чехословацької Республіки на момент анексії був лише на 200 тис менший за Німецькі збройні сили.

Та було і багато “паралельних місць”. Так, як Криму не дали “легітимно” перейти під владу Росії, так і в Чехословаччині був заблокований сепаратиський сценарій.

Детально з перебігом дискусії та подальшими відповідями на запитання можна познайомитися, переглянувши відео.