Офіційний веб-сайт УІНП
|
ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"
ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"
СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"
МУЗЕЙ МАЙДАНУ
УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"
|
"Тепер доступ до архівів радянських спецслужб не залежить від чиєїсь політичної волі" - у програмі на телеканалі "Нова Волинь"
Чи має змінитися політика держави у сфері національної пам'яті? Чи нарешті настав час для відновлення історичної справедливості та належного пошанування жертв політичних репресій? Про це йшлося 21 липня у програмі «Актуально» на телеканалі «Нова Волинь».
У програмі обговорювали 4-ри декомунізаційні закони, які вступили у дію 21 травня. Зокрема, йшлося про закон "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", що відкриває архіви про злочини комунізму та масові порушення прав людини.
"Сучасна Служба Безпеки не є спадкоємнцею КҐБ, отже, архіви радянських часів не має парва зберігати. Бо це документація не існуючої держави. Тому має бути належним чином розсекречена і відкрита для істориків і дослідників. Новий закон про доступ до архівів радянських спецслужб обумовлює порядок розсекречення і врегульовує багато не тільки правових, соціалних, політичних і національних проблем, але й соціально-психологічних, і відбувається моральна компенсація," - пояснює представниця Українського інституту національної пам'яті на Волині Леся Бондарук.
Аналітик Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник наголосила на основній ролі цього закону: "Раніше доступ до архівів дуже залежив від політичної волі. Під час кожного президентства були неоднакові умови доступу до архівів. За президентства Януковича було абсолютне свавілля та необґрунтовані обмеження в доступі, які суперечил навіть тодішньому законодавству доступу до архівів. Нинішній закон чітко розставляє пріорітети і зобов'язує надавати доступ до інформації. Мова йде про спрощення процедур і можливіст популяризації правди. Раніше архівісти могли відмовляти у доступі до якогось документу."
Також у програмі спілкувалися про концепцію проекту закону про політичну реабілітацію жертв політичних репресій, який днями обговорювали у Луцьку.
Український інститут національної пам'яті спільно з громадськістю підготували основні тези прийнятих законів про декомунізацію. 9 квітня Верховна Рада України прийняла 4 закони про декомунізацію - про заборону пропаганди комуністичного та нацистського режимів, щодо відкриття архівів КҐБ, вшанування борців на волю України у ХХ ст., увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні.
Відео: Програма «Актуально» (телеканал «Нова Волинь»)
Прес-служба
Українського інституту національної пам’яті
|
|
